Нове дослідження показує, що західні мікросхеми, які використовуються у смартфонах та ноутбуках, продовжують потрапляти в росію та підживлювати її військовий арсенал.
Торгові дані та маніфести, проаналізовані CNBC, показують, що москва закуповує все більше напівпровідників та інших передових західних технологій через країни-посередники, такі як Китай.
У 2022 році Росія імпортувала напівпровідникових технологій на 2,5 мільярда доларів проти 1,8 мільярда доларів у 2021 році.
Напівпровідники та мікросхеми відіграють вирішальну роль у сучасній війні, прискорюючи низку обладнання, включаючи дрони, радіостанції, ракети та бронетехніку.
Інститут KSE — аналітичний центр Київської школи економіки — нещодавно проаналізував 58 одиниць важливого російського військового обладнання, вилученого з поля бою в Україні, і виявив понад 1000 іноземних компонентів, переважно західних напівпровідникових технологій.
Багато з цих компонентів підлягають експортному контролю. Але, за словами аналітиків, з якими спілкувався CNBC, заплутані торговельні шляхи через Китай, Туреччину, Об’єднані Арабські Емірати та інші країни означають, що вони все ще потрапляють в росію, підсилюючи військовий потенціал країни.
«росія все ще може імпортувати всі необхідні критичні компоненти західного виробництва для своєї армії», — зазначає Еліна Рібакова, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона та один із авторів звіту Інституту KSE.
«Ухилення від санкцій та їх обхід наразі є напрочуд нахабними», – додала вона.
Заплутані ланцюги постачання
Не всі передові технології підпадають під санкції Заходу щодо росії.
Багато з них називають товарами подвійного використання, тобто вони мають як цивільне, так і військове застосування, тому виходять за рамки цільового експортного контролю. Наприклад, мікрочіп може мати застосування як у пральній машині, так і в дроні.
Тим не менш, багато з цих продуктів походять із західних країн, де росія підпадає під широкі заборони на торгівлю. Усі товари американського походження, окрім їжі та медикаментів, заборонені для потрапляння до російської армії.
У дослідженні KSE понад дві третини іноземних компонентів, виявлених у російській військовій техніці, зрештою походять від компаній зі штаб-квартирами в США, а інші походять від українських союзників, включаючи Японію та Німеччину.
CNBC не вдалося перевірити, чи знали причетні компанії кінцевий пункт призначення своїх товарів. Швейцарська влада заявила, що працює з фірмами, щоб «навчити їх знати про червоні прапорці», тоді як представники уряду інших згаданих країн не одразу відповіли на запит про коментар.
Крім того, дослідження Королівського інституту об’єднаних збройних сил показало, що російські військові використовують понад 450 різних типів компонентів іноземного виробництва у своїх 27 найсучасніших військових системах, включаючи крилаті ракети, системи зв’язку та комплекси радіоелектронної боротьби. Багато з цих деталей виготовляються відомими американськими компаніями, які створюють мікроелектроніку для армії США.
«Протягом десятиліть неросійські високотехнологічні системи та технології стали більш досконалими й дійсно галузевими, світовими стандартами. Таким чином, російська армія, а також її цивільна економіка стали залежними», – зазначив Сем Бендетт, радник Центру військово-морського аналізу.
Світове поширення та широке застосування таких технологій призвели до того, що вони вплетені в глобальні ланцюги поставок, і тому їх важче контролювати. Тим часом санкції проти росії в основному обмежені західними союзниками України, а це означає, що багато країн продовжують торгувати з росією.
«Важко зупинити суто цивільну мікроелектроніку від перетину кордонів та від участі у світовій торгівлі. І це те, чим користується російська промисловість, а також російська армія та її розвідувальні служби», – сказав Бендетт.
Обсяги торгівлі між росією та Китаєм зростають
Ці торгові потоки можуть бути хаотичними. Як правило, вантаж може бути проданий і перепроданий кілька разів, часто через законні підприємства, перш ніж врешті-решт досягти нейтральної країни-посередника, де його потім можна буде продати в росію.
Дані свідчать про те, що Китай є найбільшим експортером до росії мікрочіпів та інших технологій, які містяться в важливих бойових предметах.
На продавців з Китаю, включаючи Гонконг, припадало понад 87% загального імпорту напівпровідників з Росії в четвертому кварталі 2022 року порівняно з 33% у четвертому кварталі 2021 року. Більше половини (55%) цих товарів не були вироблені в Китаї, але натомість виробляється деінде та доставляється до росії через посередників у Китаї та Гонконзі.
«Це не варто сприймати як сюрприз, тому що Китай дійсно намагається економити та заробляти на тому, що росія економічно ізольована», – заявила радник Ради економічної безпеки України Олена Юрченко.
Міністерство торгівлі Китаю не відповіло на прохання прокоментувати ці висновки, як і російський уряд.
Тим часом москва також збільшила імпорт із так званих країн-посередників на Кавказі, у Центральній Азії та на Близькому Сході, згідно з даними національної торгівлі.
Експорт до росії з Грузії, Вірменії та Киргизстану, наприклад, різко зріс у 2022 році, причому значна частка припадає на транспортні засоби, літаки та судна. У той же час експорт Європейського Союзу та Великої Британії до цих країн зріс, тоді як їхня пряма торгівля з росією впала.
«Багато з цих країн дійсно не можуть розірвати певні види торгівлі з росією, особливо ті країни, які або межують з росією, як Грузія, наприклад… а також країни Центральної Азії, які підтримують дуже значний торговий баланс з росією», – сказав Бендетт.
Уряди Грузії, Вірменії та Киргизстану не відповіли на прохання CNBC прокоментувати зростання торгівлі.
Послаблення санкційного тиску
Зростаючі торговельні потоки спонукали західних союзників закликати або залучити більше країн до санкцій, або накласти додаткові санкції на певні організації, що діють у цих країнах, намагаючись придушити військову міць росії.
У червні 2023 року Європейський Союз прийняв новий пакет санкцій, що включає інструмент боротьби з обходом для обмеження «продажу, постачання, передачі або експорту» визначених санкційних товарів і технологій певним третім країнам, які діють як посередники для росії.
Пакет також додав 87 нових компаній у країнах, що охоплюють Китай, Об’єднані Арабські Емірати та Вірменію, до списку тих, хто безпосередньо підтримує російську армію, і обмежив експорт 15 технологічних товарів, знайдених у російському військовому обладнанні в Україні.
«Ми не накладаємо санкції на самі ці країни. Те, що ми робимо, — це запобігання потраплянню вже підсанкційного продукту, який не має потрапити до росії, через третю країну», — заявив речник ЄС Даніель Феррі.
Проте дехто скептично ставиться до того, що ці заходи заходять досить далеко, особливо коли йдеться про основних світових торгових партнерів.
″[Санкції] можуть працювати проти, скажімо, Вірменії чи Грузії, які не є великими торговими партнерами для Європейського Союзу чи США. Але якщо мова йде, наприклад, про Китай чи Туреччину, то це дуже малоймовірний сценарій», – каже Олена Юрченко.
Інші кажуть, що зрештою відповідальність лежить на компаніях, які повинні докладати більше зусиль для моніторингу своїх ланцюгів постачання та запобігання потраплянню своїх товарів у чужі руки.
«Самі компанії повинні мати інфраструктуру, щоб в них була можливість відстежувати це та дотримуватися експортного контролю», — сказала Рибакова.
«Якщо ми маємо певні моральні цінності чи цілі національної безпеки, ми не можемо допомогати [Україні] однією рукою, а потім віддавати росії іншою».
