З 1 липня 2023 року українські банки розпочали збір інформації про своїх клієнтів згідно зі стандартом CRS. Це потрібно для того, щоб контролювати податкових резидентів інших країн, у тому числі й українців, які перебувають за кордоном.
Детальніше про стандарт CRS та вплив такого нововведення на українців, розповіла експерт Ольга Черевко.
CRS – що це за стандарт?
Це єдиний стандарт автоматичного обміну податковою інформацією між країнами, які приєдналися до цього стандарту (зараз налічується понад 110 країн світу).
Тобто автоматичний обмін інформацією — це процедура, згідно з якою фінустанови держав-учасниць збирають інформацію про фінансові рахунки податкових резидентів інших країн, а податкові органи цих держав, у свою чергу, обмінюються між собою цією інформацією.
«В результаті приєднання до стандарту CRS Україна отримуватиме інформацію щодо фінансових рахунків своїх податкових резидентів (фізичних та юридичних осіб), відкритих у фінустановах інших країн, в автоматичному режимі та надсилатиме інформацію по рахунках податкових резидентів інших країн на території України», — зазначила експерт .
В основному йдеться про банківські рахунки, але до них також належать і брокерські рахунки, рахунки в цінних паперах, депозитарні рахунки, рахунки в платіжних системах і т.д.
Навіщо здійснюється обмін інформацією?
Такий полегшений доступ до інформації для податкових органів різних країн має забезпечити податкову прозорість та стати ефективним інструментом контролю за своєчасним та правильним декларуванням доходів, отриманих за межами країн.
Метою такого обміну інформацією є виявлення незадекларованих доходів, які перебувають за кордоном податкових резидентів та для боротьби з ухиленням від сплати податків.
Куди і в які періоди передаватиметься така інформація?
Фінансові установи України мають провести перевірку рахунків на предмет податкового резидентства своїх клієнтів та визначити підзвітність рахунків для обміну.
Після цього в автоматичному режимі через спеціально розроблене та захищене програмне забезпечення ця інформація передаватиметься до Державної податкової служби України, а вона у свою чергу направлятиме її до податкових органів інших країн.
«Тобто Україна передаватиме інформацію виключно за рахунками податкових резидентів інших країн. Передача даних по рахунках податкових резидентів України не відбуватиметься, такі рахунки не підзвітні та не підлягають обміну в рамках CRS» , – наголосила Ольга Черевко.
Відомо, що перший обмін інформацією відбудеться 2024 року за звітний період 2023 року. Вже з 1 липня банки розпочали перевірку рахунків щодо підзвітності для автоматичного обміну інформацією, тому у 2024 році податкова направить іншим країнам-учасникам інформацію за півроку.
При цьому Україна отримає інформацію про фінансові рахунки своїх податкових резидентів в інших країнах за весь період поточного року, адже інші учасники CRS розпочали збір інформації ще на початку 2023 року.
Що означає такі нововведення для пересічних громадян?
За словами експерта, вплив таких нововведень на звичайних громадян можна розібрати на конкретних прикладах, а саме, що зміниться на:
- фізичних осіб;
- ФОП;
- українських біженців, які перебувають за кордоном;
- фізичних осіб – податкових резидентів України, які є контролюючими особами в іноземних компаніях (КВК).
Фізична особа — резидент України, який має рахунки на території своєї країни, але не має жодних фінансових рахунків за кордоном
Інформація щодо рахунків такої фізичної особи жодному обміну не підлягає. Такі зміни торкнуться його лише у розрізі перевірки рахунків та анкетування.
«Такі перевірки банки проводитимуть для визначення статусу податкового резидентства клієнтів, щоб розуміти, чи підлягатиме інформація за тим чи іншим рахунком обміну з іншими країнами», — каже експерт .
Це означає, що банки почнуть розсилати клієнтам запит на заповнення форми з податкової резидентності. У такій формі потрібно буде вказати країну, де клієнт є податковим резидентом та податковим номером.
Визначити свій податковий статус людина має самостійно, спираючись на конкретні обставини (країна проживання, центр економічних та особистих інтересів тощо) та надати підтвердження місця проживання.
Отже, якщо клієнт є податковим резидентом України, то його рахунки не будуть підзвітними та інформація щодо них до інших країн не надсилатиметься, — підсумувала спікер.
Фізична особа – резидент України, який має банківські рахунки за кордоном
Якщо резидент України має рахунки, відкриті у фінансових установах інших країн, які є учасниками CRS, то в такому разі українська податкова отримає інформацію щодо його рахунку. Йдеться про всі фінансові рахунки цього клієнта.
Українські біженці за кордоном
Фактично більшість українців, які мешкають за кордоном на підставі тимчасового захисту, вважаються податковими резидентами у тих країнах, де вони перебувають. Але тут постає питання: «Як український банк визначатиме, чи ця особа є податковим резидентом іншої країни для подальшого обміну інформацією?»
У такому разі, якщо українець не визнає себе резидентом іншої країни при заповненні опитувальника у банку, то фінустанова не матиме підстав вважати її нерезидентом, оскільки банк не може знати, де фактично проживає людина.
«Таким чином, рахунок не вважатиметься підзвітним і інформація не підлягатиме обміну. Але якщо особа вирішила все ж таки залишитися в іншій країні і стала там податковим резидентом, то відзначати себе як податкового резидента України в анкетах банку буде додатковим ризиком подвійного оподаткування отриманих доходів як в Україні, так і за кордоном», — наголосила Ольга Черевко .
Фізична особа – резидент України, який має КВК (контрольовану іноземну компанію) з рахунками за кордоном.
Автоматичному обміну підлягає також інформація щодо іноземних компаній, де бенефіціарами (контролюючими особами) є українські податкові резиденти, але за умови, що такі компанії є пасивними. Пасивними вважаються підприємства, де пасивні доходи (дивіденди, відсотки, роялті) становлять понад 50% від валового доходу.
У цьому випадку передаватиметься така інформація:
- назва підприємства;
- адреса;
- Податковий номер;
- номер рахунку;
- залишки наприкінці року;
- обороти протягом року;
- хто є контролюючою особою та її даними.
«На практиці це означає, що інформація щодо рахунків іноземних пасивних компаній українських податкових резидентів також опиниться в українській податковій. Доступ до інформації за такими рахунками дозволить ДПС контролювати дотримання законодавства щодо декларування доходів за КІК» , – зазначила експерт.
Чи торкнуться такі нововведення підприємців і як?
Автоматичний обмін інформацією відбувається за рахунками всіх резидентів інших країн, що є учасниками CRS. Тобто це можуть бути як фізичні особи, так і підприємці та компанії. Тому рахунки ФОП та українських компаній за кордоном також стануть відомі українським податковим.
