Які сайти заблоковані в Україні у 2023 році та що змінилося

Для блокування необхідне рішення Ради національної безпеки та оборони, яка й визначає перелік ресурсів. Блокування відбувається після указу президента.

Якими способами можна заблокувати сайт

Перший і найбільш поширений — унеможливлення перетворення імені сайту на його цифрову адресу.

Другий — це блокування доступу до певних IP-адрес. Саме за таким способом блокували сайти до 24 лютого, хоча кілька разів використовували і після початку повномасштабної війни. Наприклад, у квітні 2022 року НЦУ розпорядився заблокувати 42 російські вебресурси, переважно новинного характеру, серед них «Известия», RT і «Русская весна».

Третій механізм — блокування доступу до певної автономної системи (AS). Автономна система — це сукупність маршрутизаторів під управлінням єдиної служби адміністрування.

Останній механізм був виконаний 27 лютого 2022 року. І, ймовірно, впроваджений на вимогу регулятора телекому вперше у світі.

Щоправда, у останнього підходу є певний недолік. Блокування автономної системи може порушувати роботу не лише російських сайтів. Зокрема, через такі блокування можуть бути проблеми із доступом до казахського, узбецького, киргизького сегментів інтернету. Сайти можуть і не підпадати під блокування, але вони не працюватимуть через заблоковані AS доти, доки маршрутизацію не змінять адміністратори цих сайтів.

Чи виконали провайдери вимоги із блокування російських сайтів?

Чи виконали провайдери ці розпорядження, достеменно невідомо. Оператори зв’язку звітують НЦУ, але такі звіти не є публічними.

Випадки неналежного блокування сайтів провайдерами точно траплялися. Наприклад, за звітом «Лабораторії цифрової безпеки» у 2019 році в Україні 34 інтернет-провайдери не блокували більшість сайтів із санкційного списку.

Оскільки розпорядження обов’язкове до виконання, то провайдерів можуть оштрафувати на 1700-5100 грн. І хоча штраф порівняно невеликий, на практиці за невиконання вимог НЦУ провайдера можуть прибрати з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Тобто він припинить свою діяльність. Такий прецедент був із провайдером NetAssist.

Щоб видалити провайдера з реєстру, НЦУ звертається до НКЕК (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку). Вона за погодженням Кабміну має ухвалити рішення про видалення з реєстру, водночас врахувавши потребу забезпечити споживачів доступом до мережі.

Як росіяни полюють за українськими IP-адресами

Після блокування 600 автономних систем, тобто значної частини рунету, російські військові почали полювання на українських провайдерів та власників IP-адрес на окупованих територіях, змушуючи перереєстровувати адреси та надавати їх у власність російським провайдерам. 

За реєстрацію IP-адрес відповідає некомерційна інтернет-корпорація з присвоєння імен і номерів (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers, або ICANN). Вона розподіляє найголовніше — ідентифікатори в мережі. Це домени, які ви використовуєте як назви для сайтів, а також IP-адреси, завдання яких — помічати пристрої користувачів у мережі. За європейський регіон відповідає структура з Амстердаму, яка називається NIPE NCC (Réseaux IP Européens Network Coordination Centre). По суті це асоціація власників IP-адрес.

Відомо про кілька випадків незаконного заволодіння адресами. Наприклад, директора провайдерів ТОВ «Поінт», ПП «Фівстарс» та ТОВ «Кулік-поінт» у Бердянську заарештували і під тиском та тортурами змусили підписати документи.

У Мелітополі номер автономної системи та IP-адреса ТОВ «Медіана» перейшли після захоплення приміщення провайдера та документів до російського провайдера ТОВ «ДеКоРум-Юр» у місті Тюмень.

Що ще впроваджує НЦУ, щоб захистити країну від російського впливу?

Від 2 березня в Україні має запрацювати механізм блокування фішингових сайтів на рівні інтернет-провайдерів. Згідно з розпорядженням НЦУ №67/850 «Про впровадження системи фільтрації фішингових доменів», українські інтернет-провайдери мають встановити систему блокування, яка кожні 15 хвилин автоматично завантажуватиме з певного ресурсу перелік адрес, доступ до яких має бути заблокований. Водночас дані користувачів, які намагалися потрапити на ці ресурси (IP-адреси), також будуть автоматично фіксуватися. Ідея викликала неоднозначну реакцію в інтернет-спільноті.

Ми надіслали запит до НЦУ з проханням надати перелік адрес, які підлягають автоматичному блокуванню через нове розпорядження, але відповіді поки що не отримали.