Переклади, ліміти та блокування банківських карток: як жити далі

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Українські банки зараз працюють за особливими правилами. З одного боку, ввели ліміти на переклади та зняття готівки, а з іншого — посилили процедуру верифікації клієнтів. У результаті багатьом українцям довелося додатково надсилати документи до банку.

Така перевірка насамперед торкнулася переселенців, що спричинило скандал. Віце-прем’єр Ірина Верещук відреагувала на скаргу з боку мешканців Донецької та Луганської областей, які звинуватили ПриватБанк у незаконному блокуванні їхніх рахунків.

Про те, як працюють банки в даний час, чи дійсно блокують карти і навіщо просять пройти додаткову перевірку (верифікацію), читайте у цьому матеріалі.

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Карти українців масово блокують?

В Україні банки видали 103,6 млн карток (дані НБУ станом на травень 2022-го). І частина цих карток опинилася на тимчасово окупованій території. Нацбанк на час військового стану зобов’язав банки проводити верифікацію (перевірку) клієнтів за особливими правилами.

Саме таку перевірку проводять банки. На масове оновлення інформації пішов ПриватБанк. Його прес-секретар Олег Серга розповідає: карти тих, хто зареєстрований на окупованій території, вони не блокували, лише просили клієнтів оновити дані. Що цікаво, на таку перевірку найбільше скаржаться мешканці тимчасово окупованої території Луганської та Донецької областей, тоді як із Херсонської області скарги практично не надходять.

«У Херсонській області є проблеми зі зв’язком, гадаю, цим і можна пояснити різницю. Я хочу наголосити, що ми не блокували карти. Ми дійсно зверталися до клієнтів із проханням оновити інформацію. Це потрібно робити, є ухвала Нацбанку про особливості верифікації клієнтів під час військового стану» , — пояснює Серга.

Така перевірка потрібна насамперед для того, щоб переконатися: банківським рахунком справді скористався клієнт, а не той, хто заволодів його карткою. Через окупацію збільшується ризик того, що карткою скористаються сторонні люди. Банк же не може дозволити, щоб його інфраструктуру використовували для відмивання грошей, шахрайських операцій, заволодіння чужими коштами.

Наприклад, вже відомо про те, що на окупованій території окупанти заволоділи частиною готівки, яка знаходилася у банківських сховищах (загалом банки залишили 470 млн грн). Співробітники фінустанов “зіпсували” купюри – зробили на них отвори. Проте термінали такі отвори не помічають. Тому, використовуючи карти українців, окупанти можуть поповнювати «зіпсованою» готівкою рахунку, а потім переказувати ці гроші вже у безготівковій формі.

За що можуть заблокувати картку?

Банк має право заблокувати картку з цілого ряду причин. Найпоширеніші з них: підозра у шахрайських діях та порушення фінансового моніторингу. З цих причин, зокрема, блокують і карти переселенців. Якщо фінансовій установі здасться, що клієнт проводить невластиві та підозрілі операції, він має право заблокувати не лише перекази, а й саму картку.

Щоправда, після цього можна звернутися до будь-якого відділення банку або ж за допомогою сайту чи додатку надати документи, пояснити, яку операцію та чому намагалися провести. Тоді банк швидше за все рахунок розблокує. «Є підозра на шахрайство, перевищення лімітів у рамках фінмоніторингу, картою проходять великі суми. З таких причин справді можуть заблокувати рахунок», — розповідає Сергій.

Заблокувати картку можуть у випадках:

• нетипових операцій клієнта;
• надходження великої суми невідомого походження;
• підозри у відмиванні коштів;
• компрометації реквізитів картки.

Які обмеження діють?

На час військового стану НБУ також запровадив обмеження на перекази та зняття готівки. Це зробили для того, щоб українці, які мають великі суми на рахунках, не почали виводити масово кошти. Наприклад, у касі банку можна отримати максимум 100 тис. грн. на день (якщо збираєтеся отримати велику суму, потрібно заздалегідь попередити про це банк).

У різних банків діють різні обмеження. Наприклад, у банкоматах «Привату» можна зняти максимум 15 тис. грн із картки іншого банку (з картки свого банку діють вищі ліміти). В іноземній валюті можна зняти 100 тис. грн. в еквіваленті. У касах супермаркетів можна зняти до 6 тис. грн. А за кордоном у банкоматах – 12,5 тис. грн на тиждень. При цьому за кордон можна відправити до 100 тис. грн. на місяць в еквіваленті.

Національний банк рекомендував фінустановам запровадити обмеження насамперед для того, щоб уникнути масштабного виведення капіталу. Українські банки не просто витримали перші півроку, а й продовжили забезпечувати фінансову стабільність та зберігати ліквідність. А додатковий контроль та верифікація — спосіб уникнути використання української банківської системи для крадіжки активів.