Як не стати жертвою фейкових Telegram-каналів

Засновник Telegram російський підприємець і програміст Павло Дуров заявив, що аудиторія цього клауд-месенджера перевищила 500 млн (станом на січень 2021 року) активних щомісячних користувачів.

Популярність месенджера й чималий приріст його аудиторії зумовив скандал, у який потрапив його головний конкурент WhatsApp. Нова політика використання даних останнього на початку 2021 року призвела до втрати понад 30 млн користувачів. Людям у всьому світі не сподобалися нові умови і, як підсумок: лише за 72 години (з 9 по 12 січня 2021 року) до Telegram приєдналося 25 млн нових користувачів. Їх привернула рекламована приватність месенджера.

Крім того, 4 березня 2022 року Роскомнагляд ухвалив рішення про блокування соціальної мережі Facebook у Росії, а 11 березня — Instagram. Аби не втратити певні комунікаційні можливості чимало російських користувачів створили свої канали в Telegram.

Російська компанія-розробник програмного забезпечення Brand Analytics проаналізувала понад 4,5 мільярди російськомовних повідомлень із 24 лютого по 24 березня. У трійці лідерів зростання активних авторів: Telegram — плюс 23%, «ВКонтакте» — плюс 14%, ОК — плюс 6%.

Утім, Telegram не лише оперативний канал комунікації, платформа для різноманітних проєктів, а й джерело інформації. І, звісно, пропаганди та дезінформації. Втративши можливість закидати нам свої наративи через заборонені у росії соціальні мережі, російські пропагандисти активізувалися в Telegram.

Психолог-практик Наталія Ломоносова пояснила АрміяInform, чому саме фейкові Telegram-канали стали для багатьох джерелом інформації. На її думку, більшість людей навіть попри поважний вік лишаються дітьми. Не кожний має гарну освіту, що вчить дивитися на речі з різних боків, самому шукати відповіді, а не лише слухати те, що тобі говорять. І таким чином формувати власну думку. Така здатність відшукувати раціональне зерно у великому інформаційному полі називається медіаграмотністю.

— Часто-густо люди залишаються у дитячій парадигмі, очікують на те, щоб їм хтось пояснив щось або дав пораду, — каже психолог. — А електронні джерела інформації — як співрозмовники: довіряєш тому, до кого звик. Якщо людина звикла до телевізора — вона звідти черпає інформацію, якщо до Telegram — із цього ресурсу.

Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) нещодавно оприлюднила список Telegram-каналів, які активно поширюють дезінформацію та беруть участь у кампаніях із дестабілізації ситуації в Україні. Звичайно, до нього слід додати сотні, якщо не тисячі приватних майданчиків, що з’явилися після початку вторгнення росії на територію України. Крім ракет, рашисти потужно використовують і геббельсівські методи пропаганди.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО на своєму офіційному сайті пояснив, як не стати жертвою брехунів і що таке «інформаційний імунітет». Це здатність ідентифікувати маніпуляцію, фейк, оцінити рівень їхньої небезпеки і те, як їм можна запобігти.

Виробити в собі імунітет можна лише за допомогою підвищення медіаграмотності та дотримання правил інформаційної гігієни, зокрема:

• отримувати інформацію лише з офіційних джерел;
• не реагувати на занадто емоційні повідомлення;
• не поширювати неперевірену інформацію.

Також ЦПД звертає увагу на те, що вже неодноразово фіксувалася діяльність фейкових сторінок із візуальними ознаками та неймінгом реальних ресурсів українських органів державної влади. Наприклад, у квітні ворог створив фейковий аналог чат-бота СБУ, де було змінено всього лише декілька літер.

Саме тому додатковою рекомендацією є користування лише тими медіаресурсами, посилання на які розміщено на офіційних сайтах органів державної влади України. А громадян, які знайшли нові канали, що поширюють проросійські наративи, або відкрито вводять в оману користувачів, центр просить повідомити йому через соціальні мережі та в коментарях.

Источник: armyinform.com.ua