Україна отримає ППО IRIS-T, яке здатне захистити ціле місто. Що про нього треба знати

Україна незабаром може отримати німецьку протиповітряну оборону IRIS-T, заявив посол Андрій Мельник. Вартість установки – а це понад 170 млн євро – має профінансувати німецький уряд. За словами дипломата, такого ППО ще немає навіть на озброєнні ФРН.

Це один із найсучасніших комплексів, які є у світі. Така установка здатна захистити ціле місто від авіанальотів та крилатих ракет, раніше заявляв канцлер Олаф Шольц. Утім, щоб ефективно нею користуватися, українським воїнам знадобиться тривала підготовка.

Наскільки корисним буде озброєння – розповідає OBOZREVATEL.

IRIS-T – що це?

Це зенітно-ракетний комплекс середнього радіусу дії, який здатен виконувати функції протиповітряної оборони. Система може збивати літаки, вертольоти, безпілотники та крилаті ракети.

Ідеологічно та концептуально система схожа на норвезьку NASAMS. Як бойові снаряди використовуються перероблені ракети класу “повітря-повітря” малої дальності IRIS-T для наземного застосування. Military Today зазначає, що ці снаряди вважаються одними з найдосконаліших завдяки своїй високій швидкості, сучасній електроніці та неперевершеній маневровості.

Спочатку ракети IRIS-T були призначені для повітряних боїв та мали дальність запуску до 20 км. Снаряд оснащений потужним двигуном, що дозволяє розвивати швидкість понад 3,7 тисячі км/год. Цього достатньо для того, щоб наздогнати та знищити більшість літаків, що існують наразі.

Для ЗРК IRIS-T їх довелося трохи переробити, адаптувавши для стрільби із наземної установки. У неї поставили потужніший двигун, додали канал передачі даних, а також замінили інфрачервону боєголовку радіолокаційною. Управління комплексом здійснюється завдяки програмному забезпеченню управління боєм IBMS-FC від Airbus.

У наземний комплекс також додали станцію радіолокації TRML-4D, яка забезпечує огляд на 250 км та станцію радіотехнічної розвідки. У підсумку було створено дві системи “земля-повітря”: SLS – з дальністю до 20 км; SLM – із дальністю до 40 км. Про яку саме установку говорив український посол – невідомо.

У 2018 році компанія Diehl Defence продала свою розробку Єгипту, який замовив 16 ЗРК. Також є непідтверджена інформація, що Каїр отримав перший комплекс восени 2021 року.

RIS-T SLM vs NASAMS-3

Для сьогоднішніх потреб Україні підійшов би як IRIS-T, так і ЗРК NASAMS – спільна розробка норвезької Norwegian Kongsberg та американської Raytheon. Ось чим вони відрізняються:

• Німецька розробка виграє за рахунок вертикального старту – це нівелює воронку мертвої зони, яка з’являється над комплексом із запуском ракет під кутом.
• IRIS-T має потужніший радар, що бачить цілі на відстані до 250 км. У NASAMS стоїть AN/MPQ-64 Sentinel із 75 км дальності.

• Норвезька технологія перевищує німецького конкурента за швидкістю – 4,900 км/год.
• NASAMS-3 здатний знищувати балістичні цілі. Для IRIS-T SLM така можливість не згадується.

“Наведемо такий приклад: беремо умовне Запоріжжя – батарея IRIS здатна закрити повністю небо над цим містом. Від гелікоптерів, літаків та ворожих ракет. Звичайно, це дуже потужний комплекс. Але виходячи з того, що в Україні не одне місто страждає на російські обстріли, одного комплексу не вистачить. Як я говорю зазвичай у таких ситуаціях: це добре, дайте дві”, – зазначив у коментарі OBOZREVATEL військовий експерт Владислав Селезньов.

Які альтернативи?

Найкращим варіантом для України стало б отримання американських Patriot, кажуть експерти. Це протиракетна та протиповітряна система для захисту від тактичних балістичних ракет. Також вона ефективна проти крилатих ракет та військової авіації.

“Найефективніша система ППО – це американські Patriot. Вона потужніша, ефективніша. Але я не можу сказати, чи готові наші партнери передати ці надсекретні технології нам”, – каже Селезньов.

Такі системи з 2010 року є в Польщі – на півночі, неподалік Калінінградської області Росії. Ще одна сусідня з Україною держава, яка має Patriot на озброєнні, – Румунія. Перший із семи закуплених комплексів надійшов туди у вересні 2020 року.

“Але якщо говорити про їхню закупівлю, то вони нам точно не по кишені. Хіба що ЄС профінансує або це може бути передано в рамках ленд-лізу. Якщо навіть і погодяться, то це станеться не дуже скоро”, – каже директор Центру досліджень армії Валентин Бадрак.

За словами військового експерта, для сьогоднішніх потреб підійшов би і ЗРК NASAMS та IRIS-T. “Але фахівці кажуть, що готових систем зараз немає. Такі ППО тривалий час розробляються і для інших замовників. Наприклад, Польща замовила американські системи ще у 2018 році, і лише у 2022 році має отримати їх. І за фінансами, і за часом це дуже важко. Якщо ж брати готові системи, то їх повинен віддати хтось зі своєї армії. Це міг би зробити Пентагон, але чи погодиться він на це?” – констатує він.