“Мамо, ми в безпеці! Ви як? Ви де?” – “Привіт! Ти у Львові? Є де жити?” – “Сусіди, хтось знає, куди точно прилетіло?” – “Доню, ми вже у Польщі! Вчора автобус стояв 19 годин на кордоні, а сьогодні пройшли за півтори! Водій каже, що це диво якесь” – “Друзі, хто підкаже, чим у Німеччині можна замінити наш каптопрес? Може, щось інше можна від тиску тут без рецепта?” – “Метро почало ходити частіше. Бачив пару відкритих кав’ярень. Можна починати думати про повернення”.
Мільйони таких розмов і повідомлень – власних і випадково почутих на дорогах, вокзалах, бомбосховищах, були і залишаються можливими завдяки мобільному зв’язку та інтернету. Так само як і доступ до останніх новин, інформації про шляхи евакуації або оповіщення про повітряну тривогу та її відбій.
Як під час війни на тлі масштабних руйнувань і мільйонів біженців українцям вдається залишатися на зв’язку?
Модернізація – не порожнє слово
“Знищити всю систему перебиванням кабелю неможливо”, – каже голова держспецзв’язку Юрій Щиголь, і пояснює: український ринок телекомунікаційних послуг є одним із найбільш прогресивних.
Вони використовують найкращі й найпередовіші технології, а напередодні війни ще й провели серйозну роботу зі створення резервних оптоволоконних каналів зв’язку.
Звісно, телекомунікаційні мережі дуже залежать від цілісності загальної інфраструктури та стабільного постачання електрики, каже Володимир Лутченко, технічний директор “Київстару”.
Проте вплив “негативних зовнішніх факторів” – бомб, снарядів, ракет – на мережу можна максимально знизити за допомогою сучасних телеком рішень.
Саме на них зв’язківці були зосереджені впродовж кількох попередніх років. Зокрема, “Київстар” за останні 5 років інвестував у модернізацію кілька десятків мільярдів гривень. Результат – модернізована мережа, яка працює і в кризових умовах.
“Мережа спроєктована таким чином, що якщо якийсь вузол зв`язку постраждає, ми можемо переключати базові станції на інші вузли зв`язку. Це принцип гнучкої архітектури мережі”, – пояснює Володимир Лутченко.
Таким чином, каже він, на більшості територій України навіть під час повномасштабної війни вдається підтримувати зв`язок:
“Фактично, усього 7-10% базових станцій мережі час від часу не працюють, але наші співробітники намагаються їх оперативно відновлювати”.
За словами “оперативно відновлювати”, фактично, стоїть цілодобовий режим роботи.
“Щотижня наші інженери стикаються з 30 чи більше аваріями на магістральних волоконно-оптичних лініях зв`язку. До війни таких ситуацій було в три-чотири рази менше”, – каже Володимир Лутченко.
При цьому, за його даними, нині серед причин, через які зникає зв’язок в тій чи іншій місцевості, на першому місці – відсутність електрики. І лише після цього – руйнування і розриви волоконно-оптичних ліній і, власне, фізичне руйнування обладнання.
Підготовка і планування
Крім довоєнної планової модернізації українські зв’язківці готувалися до війни за кілька місяців до її початку.
“Усі сподівалися, що найгірший сценарій повномасштабного російського вторгнення не здійсниться. Але все ж компанія завчасно вжила заходів, щоб мати можливість працювати в надзвичайній ситуації”, – розповіла прессекретарка Vodafone Україна Вікторія Павловська.
Ще до початку війни в компанії розробили план швидкого реагування на “можливі інциденти та проблеми”, збільшили пропускну здатність мережі та протестували її на стійкість до екстремальних навантажень.
А ще організували резервні канали транспортної мережі в Україні та за її межами, а також заздалегідь подумали про додаткові поставки мережевого обладнання та запчастин, щоб ремонтні роботи можна було проводити оперативно.
Саме таке довоєнне планування дозволило зберегти зв’язок, коли впродовж березня інфраструктура компанії була серйозно пошкоджена у зоні бойових дій, кажуть у Vodafone Україна.
“Завдяки ретельному плануванню, готовому плану швидкого реагування, резервному копіюванню мережі та наявному обладнанню, включаючи дизельні генератори, інженерам компанії вдається швидко відновлювати роботу мережі там, де це можливо”, – пояснює Вікторія Павловська.
“Ми підключали додаткові канали зв’язку, збільшували ємності радіо каналів і волоконно-оптичних каналів, створювали резервні вузли зв’язку на Західній Україні”, – розповідає про підготовку “Київстару” Володимир Лутченко, зазначаючи, що це обійшлося компанії у кілька мільйонів доларів.
“Але зараз 93% базових станцій “Київстару” стабільно працюють і забезпечують населення України послугами зв’язку та інтернету”, – каже він, і додає, що навіть під час війни зв’язківці продовжують модернізацію, і вже встановили понад 30 нових стільникових веж.
Конкуренція зникла
Маємо безліч випадків, коли команди одних операторів мобільного чи інтернет-зв’язку відновлювали зв’язок своїх колишніх конкурентів, каже голова держспецзв’язку Юрій Щиголь.
З цим погоджується і Володимир Лутченко з “Київстару”. Він твердить, що з початком війни на телекомунікаційному ринку України зникло слово “конкуренція”.
І це стосується не лише спільного рішення про національний роумінг, коли у разі, якщо не працює зв’язок одного з мобільних операторів, абоненти можуть обирати будь-яку іншу мережу.
Зв’язківці із різних компаній фізично приходять один одному на допомогу там, де це потрібно.
Крім цього, як розповіли у Vodafone Україна, “дуже допомагають військові, місцеві люди, громада, а також наші корпоративні клієнти. Разом вдається зробити набагато більше”.
Робота чи подвиг?
В обох провідних операторів мобільного зв’язку є своя “маріупольська” історія.
Місцевий інженер Vodafone, розповідають у компанії, впродовж 10 днів під обстрілами продовжував забезпечувати дизпаливом знеструмлені базові станції.
“Те, що в мирний час можливо було зробити за три години, в умовах війни займало цілий день”, – зазначають в компанії, і переказують слова самого інженера:
“Доводилося вибирати більш-менш безпечні маршрути руху по місту, зупинятися і чекати на закінчення обстрілів району, в якому перебуваєш, потім продовжувати рух далі. Неодноразово при поїздках для заправки генераторів доводилося надавати допомогу пораненим, привозити медиків-волонтерів у двори, де пролунали вибухи, для надання медичної допомоги”.
Після того, як у місті не лишилось працюючих об’єктів зв’язку, Артем віддав запас дизельного палива для живлення останньої на той момент працюючої базової станції іншого оператора, в якого вже не лишалось палива. Таким чином вдалось забезпечити ще на деякий час зв’язок із рідними для людей в окупованому Маріуполі.
“На щастя, Артему і родині вдалось евакуюватися із заблокованого Маріуполя у безпечне місце”, – зазначили у Vodafone.
“В Маріуполі, де на початку березня перестав працювати увесь мобільний зв`язок, чотири інженери “Київстару” змонтували базову станцію з обладнання, яке було в офісі. Протягом тижня ця базова станція залишалась єдиним каналом зв`язку для маріупольців і їхніх рідних та близьких. Служби порятунку могли передавати людям sms про евакуацію. Багатьом маріупольцям це могло врятувати життя, – припускає Володимир Лутченко. – Наші інженери залишались біля базової станції аж до 19 березня, коли російські гради розбомбили наш офіс. Їм вдалося врятуватись і ми сподіваємось, що скоро вони повернуться до роботи”.
Але Маріуполь – не єдиний приклад непомітного героїзму зв’язківців, – так само, як і не єдине місто в Україні, яке зазнало і дедалі зазнає нищівних руйнувань.
“У Чернігові кілька тижнів наші інженери підтримували роботу 10 базових станцій від дизель-генераторів, під бомбами та обстрілами заправляли генератори пальним. У Харкові наші інженери постійно ремонтують базові станції, які мало не щодня зазнають руйнувань”, – розповідає технічний директор “Київстару”.
При цьому, як відзначають у Vodafone Україна, під час війни велику роль відіграють винахідливість зв’язківців та пошук нестандартних рішень.
Наприклад, на Чернігівщині, навіть ще коли північ області була тимчасово окупована і фізичного доступу з контрольованої ЗСУ території не було, інженеру компанії Олександру та команді Чернігівського технічного центру вдалося відновити інтренет 47 громад прикордонної частини області від Новгород-Сіверського до Ріпок, включаючи Корюківку, Сновськ, Городню, Мену.
І все це за рахунок побудови нової фізичної та логічної схеми транспорту по Чернігівській області. Це також дозволило підвищити надійність роботи мережі в Ніжині, Прилуках, Батурині, розповідають у Vodafone.
Зв’язок із космосу
Відтоді, як Росія розпочала війну в Україні, світ допомагає українцям не лише зброєю.
“Наші постачальники телеком обладнання, іноземні телеком оператори, постачальники IT-рішень не стоять осторонь”, – розповідає Володимир Лутченко.
Багато хто чув про “космічні технології” StarLink від Ілона Маска. Але насправді вони є дуже близько і вже реально працюють, коли неможливо відновити волоконно-оптичний кабель, каже він.
Як до “оператора останньої надії” до Starlink звернулися і у Vodafone, коли у звільнених Ірпені та Романівці неможливо було відновити зв’язок базових станцій.
“Тепер, маючи такий досвід, інженери компанії можуть застосовувати це рішення для оперативного відновлення зв’язку – там, де наземні технології тимчасово не вдається застосувати”.
Джерело: bbc.com
