Ми розбиралися, як перехід на “зимовий” час позначається на економіці країни та здоров’ї її громадян, а також дізнавався, як зробити адаптацію до нового режиму максимально комфортною.
Спочатку перехід на “літній” час замислювався як можливість заощадити державні кошти. У 1784-му році, будучи посланцем США у Франції, Бенджамін Франклін заявив, що 183 ночі між 20 березня і 20 вересня – це той період, в який можна не користуватися свічками, заощадивши таким чином 96 млн. ліврів у розрахунку на 100 тис. сімей. Але тоді далі розмов справа не пішла.
Пізніше, в 1905 році, відомий англійський будівельник Вільям Уіллет запропонував переводити час на 20 хвилин наперед кожної неділі квітня (у сумі – 80 хвилин), і проводити зворотнє переведення стрілок у вересні, що передбачало економію на освітленні до 2,5 мільйона фунтів. Цього разу ідея лобіювалася автором протягом 10 років, але підтримки британців так і не отримала.
Першою європейською країною, яка використала ідею літнього часу з метою збереження вугілля під час війни, стала Німеччина (з 30 квітня 1916 року) та її союзники у Першій світовій війні. Великобританія, більшість її союзників і безліч європейських нейтральних країн наслідували цей приклад у 1917 році, а США – у 1918 році.
Україна почала переходити на літній час у 1981 році разом з іншими республіками СРСР. На сьогоднішній день переведення годинників в Україні узаконено постановою Кабміну від 13 травня 1996 року.
У вересні 2011 року постановою Верховної Ради було скасовано повернення на стандартний час, і вирішено залишити постійним “літній”. Це викликало невдоволення у західній частині України, оскільки в цьому регіоні сонячний час різко відрізняється від 3-го часового поясу. Висловлювалися думки, що такий час нашкодить насамперед дітям, які відвідують школи та дитсадки.
У жовтні 2011 року, після критичних виступів частини громадськості, Верховна Рада визнала вищезгадану постанову такою, що втратила чинність, і запропонувала Кабміну протягом одного місяця внести на розгляд проект закону про порядок обчислення часу на території України. Прийнятий він так і не був.
Сьогодні переведення годинника з “зимового” на “літній” час застосовується в 60 країнах світу. Ще 140 країн ніколи не користувалися сезонним часом або відмовилися від цієї практики. У 2019 році Європейський парламент підтримав ідею скасувати сезонне переведення годинника з 2021 року. Рішення було ухвалено за результатами онлайн-голосування, проведеного у країнах ЄС. Так, 80% жителів ЄС проголосували за відміну переходу на “літній” і “зимовий” час.
Міфи про економію та екологію
Не дивно, що ідея заощадити на часі прийшла до Європи сто років тому. Тоді люди дійсно були змушені палити свічки, топити вугіллям і прокидатися о 4-й ранку, щоб стати за верстат на заводі. У сучасному світі, де більшість з нас приходять на роботу о 8:00 – 9:00 годині ранку, і використовують десятки електричних приладів практично цілодобово, переведення годинників заощаджує не більше 1% електроенергії, що використовується в побуті.
Про це Realist.online розповів аналітик з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Кіян. За словами експерта, сьогодні перехід на “зимовий” та “літній” час – скоріше традиція.
“Згідно з дослідженнями, які проводилися в Європі, економія справді становить від 0,5 до 1% електроенергії. Вигода, скажімо прямо, незначна. З іншого боку, враховуючи, в якому стані зараз знаходяться електромережі України, і які проблеми можуть виникнути з вугіллям, якщо ми не почнемо імпорт електроенергії, навіть один відсоток економії може полегшити наше становище та врятувати хоча б від віялових відключень”, – каже експерт.
Читайте також: Світло за графіком: киян попередили про відключення електрики
За словами Єгора Кіяна, більше значення у цьому питанні має зручність. Якщо країни-сусіди та країни-партнери переводять час, то розумніше наслідувати їх приклад, щоб мінімізувати розсинхронність у часових поясах. Це полегшить процес співробітництва, передачі данних та зміцнення ділових зв’язків.
“Я не можу сказати, що це економічна тема. Якби переведення годинника було нововведенням, його варто було б обговорювати і розглядати з різних ракурсів, у тому числі – обговорювати економічний фактор. У нашому випадку це скоріше усталена традиція, яка точно не несе в собі нічого поганого для економіки”, – резюмував економіст.
Ще одним міфом про сприятливий вплив переведення стрілок є нібито покращення в цей період стану екології. Доводи логічні: при зниженні навантаження на електромережі відбувається набагато менше викидів в атмосферу. Ось тільки 1% невитраченої електроенергії не може суттєво знизити рівень забруднення довкілля. Особливо з огляду на те, що на роботу великих підприємств, які споживають більшу частину ресурсів, зміна часового поясу практично не впливає.
Стрес, ДТП та інфаркти – доведено
Осіннє повернення до стандартного для України часу минає спокійніше, ніж перехід на “літній” режим. У ніч з неділі на понеділок ми спатимемо на годину довше, і змиритися з цим набагато легше. А от весняний “джетлаг” загрожує українцям не лише недосипом, а й серйознішими наслідками.
За словами лікаря-методиста відділу поведінкових факторів ризику Центру громадського здоров’я МОЗ України Отто Стойки, погіршення психологічного стану та зростання ризиків серцево-судинних захворювань під час адаптації до нового часу доведено безліччю медичних досліджень.
“Не існує природного або неприродного для людини часу. У цьому питанні головне – постійність. У якому часовому поясі ми звикли жити, той для нас і природний. А регулярне переведення годинника – це однозначно великий стрес для організму. І якщо хронічних захворювань немає, то він буде виражатися в недосипанні, зниженій працездатності та розсіяності, а от людям, які мають проблеми зі здоров’ям, у цей період потрібно бути обережними: кількість госпіталізацій з гіпертонічними кризами, інсультами та інфарктами в перші дні після переведення годинника істотно зростає. За результатами досліджень європейських вчених, на тлі недосипання та стресу частішають аварії на дорогах. Перевівши годинник назад, ми йдемо з роботи у темніший час, ніж могли б. А втомлена людина за кермом автомобіля на нічній дорозі – це завжди ризик”, – розповідає медик Realist.online.
За словами експерта, підготуватись до м’якої адаптації можливо. Для цього потрібно поступово переводити час сну на новий режим, зберігаючи при цьому необхідну кількість годин для відпочинку (7-8 на добу для дорослої людини). Людям, які мають проблеми із серцево-судинною системою, лікар рекомендує відмовитися від міцного чаю та кави після 15:00 і частіше бувати на свіжому повітрі.
“Сучасна людина взагалі стала менш залежною від денного світла. І це теж проблема. Ми рідко буваємо на вулиці, а якщо і виходимо, то не знімаємо окуляри. Це неправильно, денне світло має надходити на сітківку ока, особливо вранці. Але в розрізі нашої теми – нам, за великим рахунком, байдуже, що за вікном. Монітор комп’ютера однаково світить і взимку, і влітку”, – каже Отто Стойка.
У вигляді профілактики безсоння лікар радить позбутися звукових подразників під час відпочинку, а також мінімізувати потрапляння світла до кімнати для сну. Також краще відмовитись від використання смартфона безпосередньо перед сном. Велика кількість інформації перевантажує нервову систему, а світло від екрану заважає виробленню гормону сну.
Зважаючи на чергове провалене голосування, майже повна відсутність економічної вигоди та явні негативні наслідки для здоров’я українців не стали достатнім аргументом для скасування Верховною Радою постанови про переведення годинників. А значить, нам залишається лише радіти, що цього разу стрілки зрушать назад. Головне – не прокинутися за звичкою на годину раніше, адже працювати доведеться вже за новим часом.