Відверто кажучи, ця думка прийшла до мене вже досить давно, і я навіть кілька разів мимохіть по ній проходився в своїх матеріалах, але ніколи не дозволяв собі висловитися більш грунтовно. Все якось приводу не було. Однак тепер, коли вдома доводиться проводити майже весь час, я подумав і зрозумів, що зовсім перестав користуватися Google Play. Ця жахлива тенденція триває вже пару років точно і, судячи з усього, розвертатися в зворотну сторону не збирається. А адже це, на мій погляд, досить серйозний дзвіночок.
Я користуюся смартфонами під управлінням Android – звичайно, з перервами – вже близько десяти років. Спочатку, як дуже і дуже багато, я досить скептично ставився до ідеї покупки софта, а тому час від часу грішив тим, що скачував зламані версії платних програм або ігор і відчував себе цілком комфортно. Проте, досить швидко до мене прийшло розуміння, що це в першу чергу небезпечно для мене самого, і вже в другу – що це безчесно по відношенню до розробників, які займалися створенням додатків, якими я користуюся.
Платний софт на Android
Розуміння цього збіглося зі зростанням моїх особистих доходів, а тому проблем з тим, щоб купувати софт офіційно, у мене не було. Тим більше, що і потрібно-то мені було зовсім небагато: зручна читалка, просунуті додатки камер, тому що мені здавалося, що з ними мої руки автоматично випростовується, а фотографії будуть виходити на порядок краще, WhatsApp, який тоді був платним, словник, оскільки в той момент я активно займався англійською мовою, ну, і, звичайно ж, ігри. Вони становили основну статтю моїх витрат, хоч і недовго. Ще були всякі утиліти начебто розумних будильників, зручних калькуляторів, додатків для сканування документів. Ось, власне, і все.
Потім я на кілька років як ніби взагалі забув про існування магазинів додатків. У мене все було і нічого нового просто не було потрібно.
Нова хвиля споживання трапилася, напевно, років чотири тому, коли я зацікавився стрімінговими сервісами. На той момент передплатна модель вже стала нормою, але все ще трохи відштовхувала своєю регулярністю. Тому за музику я платив постійно – це був Apple Music, яким я користувався і на своїх пристроях від Apple, – а ось з відеоплощадками все було трохи інакше. Тоді їх асортимент був незрівнянно у же нинішнього, а тому я просто оформляв абонемент на місяць, дивився все, що мені було потрібно, і відписувався. Адже не будеш же платити вхолосту за те, що і не користуєшся зовсім.
Що не так з Google Play
До чого це я? А до того, що то я морально постарів і мене вже не приваблює нічого нового, чи то у мене дійсно є все, що потрібно. Адже навіть при покупці нового смартфона я просто використовую додаток для трансферу даних, які вже передвстановлюють за замовчуванням, не кажучи вже про те, щоб скачувати щось особисто для себе. Остання гра, яку я скачував, була завантажена, напевно, близько року тому, та й то з App Store, просто тому що в Google Play такий банально немає. Мені стало нудно в Google Play, але чому?
Тоді я став думати і прийшов до висновку, що це не в мене є все, а це Google виявилася не в змозі залучити розробників, здатних мене зацікавити. Ну, дивіться самі. Студія Epic Games не хоче публікувати в Google Play свої ігри від слова зовсім. Там не з’являлася ні сага Infinity Blade, ні Fortnite, ні Battle Breakers. У Google Play немає багатьох додатків для створення музики. Звичайно, тут причина в високою затримки Android-смартфонів, проте в більшості випадків розробникам банально нецікаво боротися за каталог пошукового гіганта.
Просто вони розуміють, що значна частина користувачів замість того щоб купити гру або додаток, дочекаються, поки з’явиться зламана версія і завантажать її, а не куплять. З цієї причини розробники вважають за краще спочатку зібрати всі вершки на iOS, як надходить студія Sega, а вже потім приходити на Android, де, в общем-то, особливо ловити нічого. Можливо, я помиляюся, але моє світосприйняття малює в голові саме таку картину і її потрібно терміново відредагувати, а інакше – провал, адже кількість таких, як я, буде невпинно зростати в геометричній прогресії.
