Як усе запущено: чому абоненти скаржаться на 4G

Та коли користувачам усієї країни стане доступне «килимове» покриття.

Декілька тижнів тому мобільні оператори нарешті запустили зв’язок четвертого покоління. Перед стартом генеральний директор «Vodafone Україна» Ольга Устинова розповіла Mind, що попервах оператори очікують негативний фідбек від абонентів. Як у воду дивилася. У мережі досі чимало коментарів щодо відсутності 4G у містах, в яких оператори заявили про запуск, а також щодо низької швидкості зв’язку четвертого покоління. Чому так відбувається? Хто винен і що робити? Відповіді на ці та інші питання шукав Mind.

Перші результати. lifecell та «Vodafone Україна» оголосили про старт зв’язку четвертого покоління 30 березня, «Київстар» – 6 квітня. «Ми запустили 4,5G-мережу одночасно у 24 містах – у всіх обласних центрах країни, крім Донецька і Луганська. Майже півмільйона абонентів уже спробували наш 4,5G-зв’язок. Обсяг трафіку на деяких локаціях, де з’явився 4,5G, виріс майже втричі», – повідомили Mind в прес-службі lifecell.

«Київстар» запустив LTE у 20 населених пунктах. На відміну від конкурентів, оператор охопив лише вісім обласних міст. Разом з тим сконцентрувався на курортах і пунктах перетину кордонів: 4G-зв’язок з’явився в Затоці, Кирилівці, Поляниці, Чопі, Старовойтовому тощо.

«За перший тиждень роботи 4G абоненти по всій країні використали 170 ТБ дата-трафіку. Це можна порівняти з прослуховуванням аудіо у високій якості впродовж 175 років. Найактивніші користувачі 4G живуть у Києві: на їхню частку припало майже 72 ТБ. На другому місці – Львів, за ним – Одеса і Харків. А ось у Дніпрі за тиждень використали лише 17,3 ТБ», – зазначають у прес-службі «Київстар». Кількість 4G-абонентів не уточнюють.

Однак 4G-зв’язок доступний не на всій території міст, в яких оператори заявили про старт. Чому?

У чому підступність високого спектра? Поки оператори запустили 4G лише в діапазоні 2,6 ГГц. Високий спектр вдалий для збільшення ємності мережі (одночасного обслуговування набагато більшої кількості абонентів). Однак чим вищий діапазон – тим менший радіус дії базової станції (БС). «Частоти діапазону 2,6 ГГц мають невеликий радіус дії. У місті – близько 300–500 м, а в передмісті – 1–1,5 км. Цей показник залежить від щільності забудови», – пояснили Mind в прес-службі lifecell.

У «Vodafone Україна» наводять схожі цифри: у щільній забудові – у середньому 200 м, у нещільній – до 3 км. «Радіус дії також залежить від кількості антен, їхніх кутів нахилу і діаграми спрямованості. Під час планування мережі оператор виходить із необхідності покрити певну територію. Далі все залежить від того, які об’єкти потрібно забезпечити зв’язком – це може бути дві антени уздовж дороги, або три антени в центрі площі, або одна за відсутності забудови», – уточнює технічний директор «Vodafone Україна».

У «Київстар» зазначають, що невеликий радіус обумовлений особливостями поширення радіохвиль у даному діапазоні частот, а саме їхнім загасанням, особливо при проходженні через стіни будівель, інші перешкоди.

Щоб забезпечити в містах «килимове» покриття в діапазоні 2,6 ГГц, потрібно ставити БС через кожні 400–1000 м. Для операторів це занадто дороге задоволення. «Наприклад, щоб у столиці розгорнути мережу LTE в діапазоні 2600 МГц так, щоб вона «охопила» і внутрішні приміщення, довелося б збільшити кількість діючих базових станцій вдвічі-втричі», – розповідають упрес-службі «Київстар».

Ще до участі в тендері оператори заявляли, що мають намір «активувати» високий діапазон тільки в хот-спотах – місцях найбільшого скупчення абонентів. «Частоти 2,6 ГГц – доцільно використовувати для збільшення ємності діючої мережі. У 2018 році ми плануємо її розширення і встановлення великої кількості базових станцій для всіх діапазонів частот, а не тільки для 2,6 ГГц. Базові станції у 2,6 ГГц встановлюватимуться там, де необхідно «розвантажити» 3G-мережу, яка працює в діапазоні 2,1 ГГц, і є велика кількість дата-трафіку. В основному це великі міста», – розповідають у прес-службі «Київстар». «Частоти 2,6 ГГц використовуються точково: для розвантаження мережі там, де багато трафіку», – пояснює Євген Фрунза. «У діапазоні 2,6 ГГц ми забезпечуємо покриття тільки в місцях найбільшого скупчення людей», – підтверджують у прес-службі lifecell.

Клаптики покриття. По всій країні «Київстар» обіцяє активувати 512 базових станцій у 2,6 ГГц, «Vodafone Україна» – 500 БС. У lifecell повідомили, що підключили 421 базову станцію, а також близько 70 Pico BTS (мініатюрних БС. – Mind), на які не потрібно дозволів.

Щоб дізнатися, де саме в місті є 4G у 2,6 ГГц, досить збільшити розміщені на сайтах операторів карти покриття. Такі функції доступні на майданчиках «Vodafone Україна» і lifecell. «Київстар» трохи лукавить: на картах – не клаптикове, а суцільне покриття районів міст.

Для порівняння: 4G в районах Києва від трьох операторів:

Карта покриття Києва зв’язком 4G від «Київстар»

Карта покриття Києва зв’язком 4G від «Vodafone Україна»

Карта покриття Києва зв’язком 4G від lifecell

Наприклад, на картах видно, що в Подільському районі та на Воскресенці 4G-покриття немає у жодного оператора.

Що відбувається зі швидкістю? Перед запуском 4G оператори обіцяли, що швидкість передачі даних зросте в 5–7 разів порівняно з 3G. У середньому вона сягатиме 25–50 Мбіт/c залежно від завантаженості мережі. Після старту нового стандарту абоненти поспішили перевірити ці заяви і почали викладати в мережу результати свого тестування з дуже низькими показниками.

Справедливості заради варто зазначити, що в мережі є і чимало знімків з високими показниками. Чому одним абонентам вдається «зловити» нормальну швидкість, а іншим – ні? «Швидкість залежить від багатьох факторів: моделі смартфона, яким користується абонент, кількості людей у зоні покриття, відстані від БС, місцезнаходження абонента (в приміщенні чи на вулиці)», – пояснюють у прес-службі lifecell.

Схожі пояснення надає і прес-служба «Київстар»: «Фактична швидкість передачі даних залежить від віддаленості абонента від базової станції, перешкод на шляху сигналу, кількості абонентів, що одночасно обслуговуються однією БС, і значною мірою від характеристик смартфона/планшета».

«Можливо, клієнти знаходяться далеко від базової станції. Зі збільшенням зони покриття, яке ми зможемо забезпечити в діапазоні 1,8 ГГц, ця проблема зникне», – вважає технічний директор «Vodafone Україна».

Що зміниться після запуску 4G в 1,8 ГГц? Нещодавно оператори сплатили 5,4 млрд грн державі та отримали ліцензії на право надавати 4G у діапазоні 1,8 ГГц. «Велика трійка» заявляє, що хоче запустити LTE в цьому спектрі після 1 липня.

«Масовий доступ до технології буде забезпечений після розгортання мережі в 1,8 ГГц. Сигнал у цьому діапазоні краще проникає в закриті приміщення, ніж сигнал БС у 2,6 ГГц. Збільшена дальність радіопокриття (у місті – до 2 км, за містом – до 5 км) також дозволить забезпечити високошвидкісною технологією набагато більше населених пунктів по всій території України», – розповідають у прес-службі lifecell.

На частотах 1,8 ГГц «велика трійка» вже давно надає зв’язок другого покоління. Тому масовий запуск в цьому спектрі може пройти досить оперативно і не тільки у великих містах країни. «Для будівництва мережі використовуватимемо в основному частоти 1,8 ГГц. Саме на них можна створити широке покриття. Всі наші базові станції 2G-1800 підтримують технологію LTE-1800 Single RAN. За необхідності активуватимемо нову технологію», – каже Євген Фрунза.

«З точки зору ефективності побудови мережі для 4G-зв’язку, найбільш універсальний діапазон – 1,8 ГГц. У світі вже понад 580 комерційних 4G-мереж, половина з них – на частотах 1,8 ГГц. Більший досвід використання нової технології у абонентів з’явиться після запуску 4G на частотах 1,8 ГГц», – вважають у «Київстар».

Хто винен? Щоб уникнути першого негативного досвіду і відразу домогтися ширшого покриття, логічно було б спочатку запустити 4G у більш перспективному діапазоні – 1,8 ГГц. А 2,6 ГГц відкласти на майбутнє для збільшення ємності мережі. Чому вчинили навпаки?

На перший погляд, відповідь проста. Перший 4G-тендер телеком-регулятор провів у високому діапазоні. «Бо «ММДС Україна» (входить до СКМ Ріната Ахметова. – Mind) першою звернулася до нас з пропозицією звільнити частину спектра», – раніше повідомляв виданню офіційну версію глава НКРЗІ Олександр Животовський. Для проведення торгів у 1,8 ГГц мобільні оператори також подавали заяви про звільнення частини діапазону.

За неофіційною версією, якби першими на торги виставили частоти 1,8 ГГц, то на другий тендер у 2,6 ГГц оператори могли б і зовсім не прийти. Раніше вони прозоро натякали, що високий діапазон їм нецікавий, для розвитку LTE економічно набагато вигідніше використовувати низькі спектри.

Коли абоненти отримають «килимове» покриття по всій країні? Спочатку, до тендерів, оператори сподівалися, що крім 1,8 ГГц їм дозволять купити ліцензії і в 700 МГц. Ці частоти дозволили б відносно недорого покрити віддалені населені пункти та туристичні маршрути, магістралі та залізниці (чим нижчий діапазон – тим більший радіус дії БС). Але спектр 700 МГц досі «окупований» медіагрупами. А терміни його звільнення – переходу з аналогового на цифрове телебачення – постійно переносяться. І до виборів навряд чи станеться диво, вважають обізнані.

Нещодавно президент Петро Порошенко заявив про можливість виставити на тендер частоти ще одного низького діапазону – 900 МГц. Зараз оператори надають у ньому 2G-зв’язок. Топ-менеджери «Vodafone Україна» та lifecell вже заявляли про готовність піти на цей конкурс.

А президент «Київстар» поки намагається розіграти іншу карту: спонукати уряд в цьому діапазоні надати операторам технейтральність. Простіше кажучи, можливість запускати на раніше придбаних частотах інші стандарти зв’язку (2, 3 або 4G) без отримання додаткових ліцензій. Але такий варіант вигідний лише «Київстар», у якого сконцентровано понад 50% спектру 900 МГц.

Швидше за все, уряд не упустить шанс ще раз заробити на продажу частот. І у 2019 році може відбутися новий тендер, після якого оператори-таки отримають можливість покрити всю країну інтернетом третього і четвертого покоління.