«У 2017 році Інтернет остаточно змінився. Це почалося з агресивної, часто фанатичної європейської політики щодо конфіденційності та недопущення поширення ненависті в Інтернеті, а закінчилося 14 грудня, коли США вирішили скасувати принцип нейтральності Мережі. Цей рік є кінцем епохи», — пише Марк Скотт з POLITICO.
Завершився Інтернет, в якому кожен мав доступ до приблизно тих самих цифрових послуг. Саме завдяки цьому кордони між різними країнами стали мати менше значення, і люди змогли одержати зв’язок, який ще кілька десятків років тому здавався фантастичним феноменом.
Але цей глобальний Інтернет щойно помер. На його місці буде створено щось зовсім інше: splinternet (англійською мовою: «уламок», «осколок», «невеликий шматочок», – Глобал Аналітик), де все регулюється місцевими правилами.
У 2018 році розділенням Інтернету між регіонами та державами набиратиме обертів, оскільки уряди по всьому світу відновили контроль над цифровою реальністю, яка повільно міняла політиків на другорядних акторів в технологічному світі, де перед вели такі компанії, як Google, Amazon і Facebook.
Можна сказати, що зусилля урядів взяти під контроль Інтернет є природними. Проте, без поліпшення транскордонної координації, в тому числі з Китаєм, де драконівські закони продовжують обмежувати свободу висловлення думок в Інтернеті та інші основні праві людини — регулювання може призвести до зворотних результатів.
POLITICO
Замість того, щоб обмежувати зловживання, зберігаючи глобальну мережеву структуру, регіональні правила можуть загрожувати економічним, соціальним та політичним досягненням епохи Інтернету.
У жовтні Німеччина ухвалила найсуворіші правила щодо поширення ненависті, включаючи штрафи у розмірі до 50 млн євро для таких платформ, як Twitter і Facebook, якщо вони не видалятимуть незаконний вміст зі своїх серверів протягом 24 годин.
Інші країни ЄС, головним чином Франція та Велика Британія, також розглядають можливість внесення аналогічних змін, змушуючи великі технологічні компанії брати на себе більшу відповідальність за шкідливий чи незаконний контент на веб-сайтах.
Багато людей з обох боків Атлантики підтримують такі рішення. Однак обмеження того, що можна публікувати на веб-сайтах, в Європі набагато суворіші, ніж в США, де свобода слова, гарантована першою поправкою до Конституції, перешкоджає прийняттю односторонніх рішень про видалення контенту.
Важко зрозуміти, як цей «фрагментований» Інтернет все-таки допоможе поширювати ідеї та сприяти дискусіям між людьми по всьому світу.
Це стосується не лише Сполучених Штатів та Європейського Союзу — двох найбільших державних утворень в світі, які прагнуть отримати більший контроль над Мережею.
Amazon
Росія, Туреччина, Філіппіни і Китай намагаються створити власні версії Інтернету. Це, між іншим, примушування технологічних компаній зберігати дані про мешканців цих країн на локальних серверах, що дозволяє посилити цензуру соціальних мереж з точки зору вмісту, яка, наприклад, включає критику уряду.
Так виглядає цифровий світ наприкінці 2017 року. Наступного року, ймовірно, слід чекати подальших змін: державний контроль над онлайн-сферою збільшиться, а охоплення глобальною Мережею швидко стане реліквією минулого.
