Міфи та хибні переконання про штучний інтелект, в які не потрібно вірити

РБК-Україна (проект Styler) розповідає про міфи та помилки про штучний інтелект, в які не варто вірити.

Під час написання матеріалу використовувалися такі джерела: Lexology, Medium, nele.ai.

Штучний розум перевершує людський

Сама назва “штучний інтелект” може призвести до думки про складний технічний пристрій, схожий на мозок. Це враження посилюється завдяки популярності візуальних нейромереж.

Зображення, згенеровані ними, стають об’єктом мемів і заголовків на кшталт “Нейросеть показала, як виглядає русалка в стилі стимпанк”. Це може створити враження, що штучний інтелект самостійно займається творчістю, формулює завдання та ділиться результатами.

Однак на практиці штучний інтелект – це просто алгоритм, призначений для вирішення конкретних завдань, таких як відповідати на дзвінки, підбирати музику чи створювати зображення. Для того, щоб нейромережа “показала” щось, потрібна людина, яка введе запит до системи.

Крім того, штучний інтелект здатний лише копіювати вже існуючі рішення, але не створювати їх. Тому завдання на кшталт “намалюй супергероїв у стилі Ван Гога” легко виконуються штучним інтелектом, оскільки ключові параметри запиту вже відомі та мають безліч прикладів в інтернеті. Однак прохання “намалюй щось оригінальне і унікальне” швидше за все поставить нейромережу в безвихідь.

Нейромережі знають усе

Штучний інтелект має тільки ту інформацію, яку йому надали розробники, а також може використовувати дані з відкритих джерел. Це включає як актуальні дані, так і застарілі версії веб-сторінок газет та журналів, безліч форумів та коментарів.

Це легко перевірити самостійно. При введенні того самого запиту в умовному ChatGPT можна очікувати отримання однотипної відповіді. Саме тому сьогодні так потрібна професія промпт-інженера. Ці фахівці вміють підказувати нейронним мережам і фактично взаємодіють зі штучним інтелектом однією мовою, що допомагає досягти потрібного результату.

Штучний інтелект може приймати рішення як людина

Сьогодні смарт-системи широко застосовують у багатьох областях – від юриспруденції до сільського господарства. Навіть у виборі музики та фільмів ми вже покладаємось на алгоритми. Однак немає підстав для паніки.

Розглянемо медицину як приклад. Фахівці тут не виключаються із процесу діагностики, просто штучний інтелект дозволяє їм використовувати не лише свій професійний досвід, а й аналіз великих обсягів даних.

Нейронні мережі можуть швидко вивчити тисячі медичних карт, виявити в них закономірності та припустити, яке саме захворювання є у конкретного пацієнта. Вони також можуть оцінити стан хворого за неочевидними ознаками, такими, як звучання голосу. Водночас усі важливі рішення щодо лікування приймаються людиною.

Інший приклад – це дорожні камери. В них завантажено простий алгоритм, який порівнює поведінку водія зі встановленими вимогами на даній ділянці дороги.

Однак техніка може припускатися помилок, наприклад, не помічати пристебнутий ремінь, якщо він зливається з одягом. У таких випадках водієві надається можливість оскаржити штраф, а цим уже займаються спеціалісти. Таким чином, контроль та остаточне ухвалення рішення залишаються за людиною.

Технології відберуть у людей робочі місця

Автоматизація однієї роботи завжди призводить до появи іншої. Наприклад, з появою комп’ютерів у компаніях друкарські машинки стали зайвими. Однак це не призвело до масового звільнення секретарів, нездатних упоратися з новим обладнанням. Натомість фахівці переучувалися та набували нових навичок.

Крім того, штучний інтелект має свої обмеження, що перешкоджають його повній інтеграції на ринок праці. Зокрема, він орієнтований на виконання конкретних завдань і здатний діяти гнучко, оцінювати несподівані обставини чи реагувати на надзвичайні ситуації.

Розумні девайси та роботи поневолять людство

Сценарії голлівудських фільмів можуть бути вражаючими і породжують різні помилки, у тому числі ідею про те, що згодом технології почнуть самостійно вдосконалюватись та вийдуть з-під контролю людини.

Однак досить згадати, що нейромережі є просто базами даних з набором формул, створених для допомоги людині, і позбавлені емоцій, тому не здатні виявляти волю до знищення цивілізації.

Деякі сучасні алгоритми можуть вчитися. Наприклад, автопілот в автомобілі може аналізувати інформацію про навколишнє середовище та використовувати його для покращення своїх реакцій у майбутньому.

Однак нейромережі зі справжньою самосвідомістю все ще залишаються предметом наукової фантастики. Навіть якщо здається, що голосовий помічник щиро реагує на ваші жарти, це лише результат роботи алгоритму, в якому містяться певні патерни людських реакцій.