Відомо, яка швидкість завантаження вам дійсно потрібна

Не варто автоматично викладати гроші за найшвидший рівень послуг вашого інтернет-провайдера. Ідеальний баланс між пропускною здатністю та вартістю домашнього інтернет-з’єднання знайти нелегко, але наші прості поради допоможуть вам у цьому розібратися.

Яка ідеальна швидкість підключення до Інтернету? Більшості з нас не обов’язково потрібен найшвидший (і найдорожчий) рівень широкосмугового зв’язку, який пропонують наші провайдери, але найнижчого і найповільнішого рівня просто недостатньо. То як же знайти золоту середину?

Коротка відповідь на ці запитання є такою: Для середнього домогосподарства в Сполучених Штатах приблизно 100 мегабіт за секунду (Мбіт/с) для завантаження і 20 Мбіт/с для передачі даних має бути більш ніж достатньо. Цього достатньо, щоб без заминок дивитися потокові фільми, грати в онлайн-ігри та здійснювати дзвінки по Zoom та Facetime.

Коротка відповідь? Це складно. Ідеальна швидкість Інтернету залежить від конкретної родини. Адже існує величезна різниця між квартирою з одним-єдиним комп’ютером, що виходить у мережу, і будинком, заповненим від підвалу до горища підключеними до інтернету ноутбуками, смартфонами, ігровими приставками, планшетами, пристроями “розумного дому” та багатьом іншим.

Існує кілька різних методів, які ви можете використовувати для визначення точного обсягу пропускної спроможності, яка вам дійсно необхідна, або ж ви можете просто прислухатися до наших порад. Але в будь-якому випадку давайте розглянемо історію та основи швидкості інтернету, щоб пояснити, як ми прийшли до наведених вище цифр.

Розуміння основ: МегаБіти проти ГігаБітів, вгору проти вниз

Якщо ви знаєте, як працює швидкість інтернету, ви можете пропустити це.

Пропускна спроможність Інтернету (і мережі) (це правильний термін, але всі називають його “швидкістю”) вимірюється в бітах за секунду. Це кількість бітів, яка може пройти з такою швидкістю від однієї точки до іншої (скажімо, від комп’ютера до веб-сервера). Одна з улюблених метафор – думати про це як про воду. Чим більше “труба”, тим більше рідини (бітів) може пройти нею за секунду, а значить, все відбувається швидше.

Довгі роки основним показником був кілобіт за секунду (скорочено Кбіт/с або іноді Кбіт/с). Після винаходу “всесвітньої павутини” 1991 року середня швидкість в Інтернеті становила всього 14,4 Кбіт/с. Такою була швидкість наших модемів. Максимальна швидкість, яку могли досягти аналогові телефонні лінії на той час, становила 56 Кбіт/с.

Але інтернету були потрібні нові технології, і він їх отримав. За даними FutureTimeline.net, до середини 2000-х років середня швидкість інтернету у світі досягла 1 мегабіта за секунду (Мбіт/с). Це у 1000 разів швидше, ніж 1 Кбіт/с.

За даними Ookla, нашого родинного сайту та розробників галузевого стандарту SpeedTest.net, на січень 2024 року середня швидкість фіксованих широкосмугових з’єднань у всьому світі становитиме 91,93 Мбіт/с. Це інтернет-підключення з проводом, що йде прямо до вашої оселі; мобільні підключення для передачі даних, які ви отримуєте від свого мобільного оператора, в середньому вдвічі швидше – 50,0 Мбіт/с.

У тисячу разів швидше, ніж мегабіт, працює гігабіт – це 1 мільярд біт. У всьому світі, в тому числі й у США, існує безліч інтернет-провайдерів, що підтримують швидкість в один гігабіт на секунду (Гбіт/с, який часто називають просто “гіг”). Але чи зможете ви отримати гігабітний інтернет від провайдера, залежить від вашого розташування та інфраструктури підключення провайдера у вашому районі.

Декілька американських інтернет-провайдерів, що працюють по оптоволокну, пропонують послуги зі швидкістю від 2 до 5 гігабіт за секунду (наприклад, Google Fiber та AT&T Fiber). Деякі з них працюють на швидкості 10 Гбіт/с як каліфорнійська компанія Sonic. Компанія One-Ziply Fiber пропонує 50-гігабітний тарифний план, який коштує стільки, скільки місячна іпотека.

Більшість провайдерів, що пропонують гігабітні та багатогігабітні інтернет-послуги, роблять це через оптоволокно до будинку (FttH). Нова технологія під назвою “Платформа 10G” дозволить більшій кількості кабельних провайдерів, таких як Spectrum та Comcast’s Xfinity, пропонувати 10-гігабітні швидкості без переходу на оптоволокно. Не плутайте G у бездротовій мережі 5G та платформі 10G: “5G” означає “п’яте покоління”, а G у платформі 10G – це 10-гігабітні швидкості.

Усі наведені вище швидкості стосуються завантаження – це те, що потрібно для отримання інформації з Інтернету на ваш пристрій (пристрої). Швидкість завантаження – передача даних з вашого пристрою на пристрій або через Інтернет зазвичай набагато нижче. Глобальний індекс Speedtest для фіксованого широкосмугового доступу показує, що середня швидкість завантаження США на момент написання статті складає всього 28,55 Мбіт/с – всього 12,03 % від швидкості завантаження в США, що дорівнює 237,41 Мбіт/с.

Можливо, більшість людей можуть обійтися повільнішим завантаженням, і саме тому більшість рівнів обслуговування в інтернет-провайдера мають швидкість завантаження, яка набагато менша, ніж швидкість скачування. Виняток, як правило, становлять оптоволоконні з’єднання, де ви зазвичай бачите симетричні швидкості вниз і вгору, повну швидкість в обох напрямках, тому що ці світлові лінії не мають стільки накладних мережних витрат.

Яка швидкість вам потрібна?

Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC) визначила поняття “широкополосний” – загальний термін для високошвидкісного інтернету, незалежно від того, яка технологія використовується для підключення – як 25 Мбіт/с для швидкості завантаження і 3 Мбіт/с для швидкості відправки. FCC пропонує “посібник за швидкістю широкосмугового доступу”, але ми склали своє власне.

Ці цифри – абсолютний мінімум, який вам необхідний. Навіть FCC це розуміє. Згодом вона хоче оновити визначення до 100 Мбіт/с на скачування і 20 Мбіт/с на завантаження, а в майбутньому поставить собі за мету досягти 1 Гбіт/с/500 Мбіт/с.

Відповідь на питання, що вам потрібно сьогодні залежить, звичайно, від того, що ви можете собі дозволити, скільки пристроїв у вас підключено до Інтернету в кожний момент часу і для чого ці пристрої використовуватимуться. Однак можна з упевненістю сказати, що якщо ви використовуєте потокове відео або музику як основну розвагу, то вже одне це означає, що вам слід прагнути до мінімального показника широкосмугового зв’язку, встановленого FCC: 25 Мбіт/с на завантаження. Майже кожен американський Інтернет-провайдер має відповідний рівень.

Навіть сумновідомі повільні супутникові провайдери, які завдяки використаній ними технології покривають 100% території країни, мають базовий рівень 25 Мбіт/с, за даними наших друзів з BroadbandNow. (У супутникових провайдерів, як правило, є інші проблеми, зокрема великий час затримки, але Starlink, зокрема, працює над цим).

Мало хто зі звичайних домогосподарств скаржиться на швидкість завантаження 100 Мбіт/с. Все, що вище за цей рівень, аж до 500 Мбіт/с, – це те, що потрібно. При швидкості 100 Мбіт/с ви зможете завантажити (навіть не транслювати) повний фільм у форматі 4K HD приблизно за 60-100 секунд (годинне відео у форматі 4K займає 45 гігабайт дискового простору). Судячи з оголошень на BroadbandNow, середня ціна на рівень 500 Мбіт/с у великих інтернет-провайдерів складає близько 70 доларів на місяць, але, знову ж таки, ціна, яку ви можете отримати, залежить від провайдера та розташування.

Чим більша конкуренція в регіоні, тим нижча ціна і вища швидкість. Саме тому інтернет-провайдери, як відомо, ненавидять конкуренцію і намагаються її запобігти.

Все, що вище 500 Мбіт/с, включаючи гігабітні та швидші з’єднання, – це надмірність для більшості будинків. Принаймні зараз. Однак якщо ваш інтернет-провайдер пропонує таку швидкість за доступною ціною, має сенс подбати про майбутнє та отримати таку швидкість. Це як при покупці комп’ютера або телефону: купіть найшвидший, який ви можете собі дозволити, щоб відкласти оновлення якомога довше. Крім того, не забувайте, що ваш провайдер, швидше за все, згодом підніме ціни.

Розрахуйте потребу у пропускній спроможності

Бажаєте отримати більш конкретне число, на яке потрібно орієнтуватися під час замовлення послуг? Спробуйте скористатися калькулятором пропускної здатності. Компанія BroadbandNow пропонує такий калькулятор, який запитує вас про кількість пристроїв, частоту проведення відеоконференцій або онлайн-ігор, а також про ваше географічне розташування. Використовуючи цю інформацію, він запропонує провайдера та рівень обслуговування, які, швидше за все, задовольнять ваші потреби.

У Consumer Reports є й інший вид калькулятора пропускної спроможності – він враховує особливості ваших пристроїв та їхню роботу. Я вказав, що в моєму будинку 15 пристроїв, які роблять все (потокова передача даних, перегляд веб-сторінок, відправка електронної пошти, обмін інформацією, ігри, відеоконференції, а також камери спостереження/дверні дзвінки), і калькулятор визначив необхідну пропускну спроможність рівні 870 Мбіт/с. Калькулятор Earthlink аналогічний, але більш консервативний у оцінках.

Пам’ятайте, якщо ваш інтернет здається повільним/слабким, справа може бути не в підключенні провайдера. Можливо, у вашому будинку використовуються старі мережеві технології – наприклад, старий маршрутизатор, який підтримує старі стандарти Wi-Fi, може бути великим вузьким місцем. Подумайте про те, щоб оновити свій маршрутизатор до найновішого стандарту, наприклад Wi-Fi 7. Крім того, можливо, ваш Wi-Fi використовують халявники; ось як їх знайти та завантажити.

Чи ви отримуєте ту пропускну спроможність, за яку платите? Перевірте швидкість вашого інтернету прямо зараз.

Розкриття інформації: Ookla належить материнській компанії PCMag, Ziff Davis.