Персональні комп’ютери вже давно стали незамінними помічниками в роботі та розвагах. Вони відрізняються від ноутбуків більшою гнучкістю в конфігурації і можливістю самостійно вибирати компоненти. Але що робити, якщо у вас немає досвіду в цьому, а вам потрібен комп’ютер? Готові ПК прийдуть на допомогу. У цій статті ми розповімо, на що варто звернути увагу під час вибору такого комп’ютера.
Форм-фактор
Зовнішній вигляд комп’ютера і його здатність до майбутнього поліпшення залежать від форм-фактора корпусу. Серед сучасних моделей розпізнаються такі форм-фактори:
Midi-Tower Це найпопулярніший стандартний розмір корпусу. У нього можна помістити більшість компонентів комп’ютера, що робить його універсальним для різних конфігурацій, включно з ігровими системами.
Mini-Tower Цей корпус нижчий за висотою, ніж Midi-Tower. Він може приймати материнські плати формату microATX, що слід враховувати під час майбутнього оновлення системи. Mini-Tower частіше використовують у бюджетних комп’ютерах або системах без дискретних відеокарт.
Full-Tower Це найбільший формат корпусу. У нього вміщаються будь-які компоненти і системи охолодження, навіть найбільші. Однак він займає багато місця, що варто враховувати під час розміщення. Full-Tower корпуси використовуються для створення потужних ігрових або 3D систем.
Компактні варіанти До сімейства компактних форм-факторів належать Slim-Tower, Micro-Tower, Small Form-Factor, Desktop, HTPC і рідкісні нестандартні варіанти. Ці корпуси маленькі та спрямовані на економію місця. Іноді в них можна створити ігрові системи, але частіше вони використовуються для офісних ПК. Через обмежені розміри і малий внутрішній об’єм, у них обмежені можливості для майбутніх модифікацій – це плата за компактність.
Процесор
Центральний процесор (ЦП) являє собою “мозок” комп’ютера, відповідальний за основні обчислювальні операції. Коли ви визначилися з відповідним форм-фактором, слід звернути увагу на вибір центрального процесора для вашої системи.
Під час вибору між Intel і AMD краще керуватися особистими уподобаннями, оскільки обидва виробники надають моделі, що відповідають різним потребам у продуктивності.
Моделі Intel Celeron, Intel Pentium і AMD Athlon мають базову продуктивність і підходять для роботи з документами, легкого серфінгу в інтернеті та запуску старих ігор. Ці процесори використовуються в найдоступніших ПК.
Лінійки Intel Core i3 і AMD Ryzen 3 надають помітно вищу продуктивність. Вони забезпечують комфортну роботу з різноманітними програмами і, з наявністю дискретної відеокарти, дають змогу грати в багато ігор. Ці процесори використовуються в багатьох бюджетних комп’ютерах.
Intel Core i5 і AMD Ryzen 5 слугують відправною точкою для комфортної роботи з сучасними іграми та ресурсномісткими додатками. Вони можуть використовуватися як у робочих ПК, так і в продуктивних ігрових системах.
Серії Intel Core i7 і AMD Ryzen 7 надають оптимальну продуктивність для широкого спектра завдань. Вони забезпечують потужність, яка не обмежить можливості системи, навіть при використанні найпотужніших відеокарт. Тому вони часто зустрічаються в топових ігрових системах.
Флагманські процесори Intel Core i9 і AMD Ryzen 9 призначені для тих, хто цінує максимальну швидкість. В іграх їхня перевага може бути не такою помітною, але для завдань, як-от рендеринг та інші обчислювальні роботи, такі процесори перевершують інші в продуктивності.
Крім вибору лінійки процесора, важливо звернути увагу на його покоління. Новіші покоління зазвичай надають вищі частоти, більше ядер і поліпшені архітектури. Це означає, що нові моделі більш базових лінійок можуть бути порівнянними або навіть перевершувати старі моделі більш високих лінійок. Наприклад, Core i5 13-го покоління може бути швидшим, ніж Core i9 11-го покоління, а Ryzen 5 7000 серії може перевершити Ryzen 7 3000.
Материнська плата
Коли йдеться про вибір готового ПК, інформація про материнську плату часто не згадується в короткому описі. Однак, якщо модель материнської плати вказана, варто обов’язково перевірити її основні характеристики на офіційному сайті виробника.
Хоча материнська плата безпосередньо не впливає на продуктивність комп’ютера, вона визначає кількість і доступність різноманітних роз’ємів, слотів і портів розширення. Це включає в себе кількість слотів оперативної пам’яті, USB-портів і роз’ємів M.2 для SSD. Якщо в майбутньому ви плануєте додати більше оперативної пам’яті або додаткові накопичувачі, переконайтеся, що плата має необхідну кількість слотів.
Важливо також звернути увагу на підсистему живлення плати (VRM), яка впливає на можливості апгрейда процесора, а також на підтримувані режими оперативної пам’яті. Ці характеристики будуть важливі під час планування майбутніх оновлень ЦП і оперативної пам’яті. Готові ПК зазвичай підбирають із сумісними компонентами, але варто врахувати, що деякі компоненти можуть бути “підігнані” за продуктивністю: наприклад, плата, призначена для встановленого ЦП, може не мати ресурсів для потужнішого ЦП.
Якщо вам потрібне бездротове підключення до мережі, зверніть увагу на наявність адаптера бездротової мережі на платі. У разі його відсутності, ви завжди зможете додатково придбати внутрішній або зовнішній адаптер, але наявність адаптера вже “з коробки” буде зручнішою.
Оснащення материнської плати не завжди прямо пов’язане з її чіпсетом, але часто вірним є правило “вищий чіпсет – більш функціональна плата”. Це проявляється в більшій кількості різноманітних слотів, поліпшеній підсистемі живлення, ширших комунікаційних і мережевих можливостях.
Залежно від чіпсета, материнські плати можуть мати різні можливості. Моделі з чипсетами Intel H10 і AMD серії A пропонують базові можливості. Плати з чіпсетами Intel серії B і H70, а також AMD серії B, надають ширший спектр функціональності. Найбільш просунуті плати використовують топові чіпсети Intel серії Z і AMD серії X.
Страхуватися варто, що материнські плати в готових ПК зазвичай поєднуються з процесорами певного цінового діапазону. Наприклад, плата Intel серії Z навряд чи буде використовуватися з Core i3, так само як і плата Intel H*10 не буде використовуватися з Core i7.
У деяких компактних корпусах можуть використовуватися плати з процесором, який не можна замінити. У разі брендових ПК, таких як Dell, HP або Lenovo, можуть використовуватися власні материнські плати, які можуть мати нестандартні форм-фактори та роз’єми для блока живлення. Апгрейд таких комп’ютерів може бути обмежений.
Оперативна пам’ять (ОЗП)
Обсяг оперативної пам’яті (ОЗП) безпосередньо впливає на здатність ПК до опрацювання декількох завдань одночасно. За наявності недостатнього обсягу ОЗП, комп’ютер може працювати без затримок тільки з невеликим числом легких додатків. В даному випадку, чим більше ОЗП у ПК, тим ефективніше він справляється з багатозадачністю.
Сучасні операційні системи вимагають щонайменше 4 ГБ ОЗП для нормального функціонування. Це дає змогу використовувати офісні програми, переглядати відео та проводити інтернет-серфінг із кількома відкритими вкладками в браузері.
Для повсякденних завдань оптимальними вважаються 8 ГБ і 12 ГБ ОЗП. Однак більш “важким” додаткам, таким як мультимедійні редактори та сучасні відеоігри, знадобиться більше пам’яті.
Об’єм 16 ГБ ОЗП забезпечить хорошу продуктивність для ігор і додатків, але потрібно враховувати, що під час одночасного запуску безлічі додатків пам’яті може не вистачити.
32 ГБ ОЗП дадуть змогу ефективно працювати з багатозадачністю, включно з одночасною грою, стрімінгом і використанням безлічі браузерних вкладок. Однак для 3D-рендерингу такий обсяг буде мінімальним.
Об’єм 64 ГБ і більше, ймовірно, не знадобиться в повсякденних завданнях, але для професійного 3D-рендерингу буде найбільш підходящим варіантом.
У сучасних ПК використовується як ОЗП DDR4, так і DDR5. Вибір типу ОЗП залежить від процесора і материнської плати. Наразі підтримка DDR5 присутня тільки у топових процесорів, що робить її доступною переважно в дорогих комп’ютерах.
Практично всі сучасні процесори підтримують двоканальний режим роботи пам’яті, який покращує швидкість передачі даних. Для активації цього режиму необхідно встановити дві або чотири планки ОЗП. У готових ПК часто можна виявити одну планку, що обмежує роботу ОЗП одноканальним режимом. Це може позначитися на продуктивності, особливо для потужних процесорів. У таких випадках можна поліпшити ситуацію, додавши ще одну планку пам’яті з аналогічним обсягом.
Крім типу і конфігурації пам’яті, її частота також відіграє роль. Для початкових процесорів, таких як Intel Celeron/Pentium/Core i3 і AMD Athlon/Ryzen 3, частота пам’яті не настільки критична. Однак для більш швидких процесорів використання пам’яті DDR4 з частотою.
Графічний адаптер
Кожен готовий ПК обладнаний графічним адаптером, який може бути або вбудованим у процесор, або дискретним.
Вбудовані відеоядра забезпечують відтворення інтерфейсу програм, відтворення відео і дозволяють запустити старі ігри кінця 2000-х років. Для повсякденних офісних завдань такий відеоадаптер цілком підходить. Особливо виділяється вбудоване відеоядро в процесорах AMD Ryzen серії G, яке навіть дає змогу грати в сучасні, але трохи вимогливі проекти на мінімальних налаштуваннях графіки.
У багатьох випадках комп’ютери комплектуються бюджетними дискретними відеокартами, які, хоч і дають змогу запускати сучасні ігри на низьких налаштуваннях графіки, але їхня головна перевага проявляється в прискоренні роботи графічних редакторів і програм для 3D-моделювання.
Якщо розглядати початкові ігрові ПК, то в їхньому складі щонайменше мають бути присутні відеокарти таких серій: NVIDIA GeForce GTX 1660/RTX 2050/RTX 2060 або AMD Radeon RX 600. Ці відеокарти дають змогу насолоджуватися іграми на високих налаштуваннях графіки в стандартній роздільній здатності Full HD (1920х1080). Відеокарти нижчого рівня вже орієнтовані на бюджетний сегмент.
Якщо говорити про більш просунуті ігрові моделі, то тут включаються в серію моделі NVIDIA GeForce RTX 2060 Ti/RTX 2070/RTX 2070 Ti і AMD RX 700. Ці адаптери дають змогу насолоджуватися іграми на максимальних налаштуваннях з роздільною здатністю Full HD або на вищій 2K (2560х1440) з невеликими компромісами в якості.
Актуальні топові відеокарти включають моделі NVIDIA GeForce RTX 2080/RTX 2080 Ti/RTX 2090 і AMD RX 800/RX 900. Вони призначені для ігор на високих роздільних здатностях і справляються з максимальними налаштуваннями навіть у роздільній здатності 2K. Крім того, це єдині відеокарти, здатні забезпечити комфортну гру в роздільній здатності 4K (3840х2160).
Сховище даних
Постійна пам’ять комп’ютера являє собою сховище операційної системи і користувацьких даних. У більшості сучасних моделей основним накопичувачем є твердотільний диск на флеш-пам’яті (SSD). Додатково до цього, у багатьох випадках, використовується традиційний жорсткий диск, призначений для зберігання даних. Важливо звернути увагу на такі аспекти:
В офісних ПК часто використовуються SSD з інтерфейсом SATA і об’ємом від 120 до 256 ГБ. Цього достатньо для операційної системи і невеликої кількості програм, причому швидкість накопичувача в цьому випадку має невелике значення.
Для ігрових комп’ютерів необхідно забезпечити SSD-накопичувач ємністю від 500 ГБ і більше, оскільки сучасні ігри вимагають багато місця. Хоча SATA-моделі можуть бути придатними, краще обирати сучасні накопичувачі NVMe, які володіють набагато вищими швидкостями передачі даних.
Присутність додаткового жорсткого диска варто розглянути, якщо у вас є значна кількість користувацьких даних, як-от фотографії, відео, великі документи та музика. Практичний досвід показує, що наявність такого диска завжди корисна, оскільки це дає змогу звільнити місце на менш ємному SSD.
Проте, відсутність жорсткого диска або невеликий обсяг SSD не є критичним. Майже в будь-який ПК, за винятком особливо компактних моделей, можна додати додатковий SATA-накопичувач, будь то жорсткий диск або SSD. Однак можливість підключення NVMe-накопичувача залежить від наявності відповідного слота на материнській платі.
Джерело живлення
Блок живлення забезпечує електроенергією всі компоненти ПК. Подібно до материнської плати, його модель в описі комп’ютера може не вказуватися.
У готових комп’ютерах зазвичай використовується блок живлення, підібраний під конфігурацію компонентів, і він може не мати запасу потужності для майбутніх модифікацій. У деяких випадках блок живлення може бути трохи потужнішим, ніж необхідно. Під час планування заміни або апгрейду компонентів ПК у майбутньому, слід звернути увагу на такі характеристики блока живлення:
Потужність по лінії 12В На відміну від загальної потужності, зазначеної на етикетці, цей параметр відображає “реальну” вихідну потужність, яку блок живлення здатний забезпечити для компонентів. Це пов’язано з тим, що в комп’ютері основне навантаження лягає на лінію 12В. Лінії 5В і 3.3В мають допоміжне значення, і для них не потрібно настільки значної вихідної потужності.
Конектори PCI-E Якщо в майбутньому планується заміна або додавання дискретної відеокарти, важливо звернути увагу на наявність і кількість конекторів PCI-E. Вони бувають двох видів: із шістьма контактами (6-pin) і вісьмома (8-pin). 8-pin конектор можна роз’єднати на два 6-pin. Ідеально мати два 8-pin конектори, що забезпечить сумісність із різними моделями відеокарт, надавши достатньо потужності.
Розмір блока живлення Розмір блоків живлення може різнитися залежно від розміру корпусу. У більшості випадків використовуються блоки стандартного формату ATX. У компактних ПК зазвичай застосовуються більш маленькі блоки стандартів SFX або TFX, але також можна зустріти нестандартні варіанти за розміром.
Стандарт блока живлення Незважаючи на різноманітність фізичних розмірів, у більшості комп’ютерів використовують стандартні блоки живлення, об’єднані загальним набором конекторів: 24-pin і 4/8-pin для материнської плати, SATA для накопичувачів, MOLEX для вентиляторів та іншого. У деяких брендових ПК можуть використовуватися нестандартні блоки живлення, пов’язані з материнськими платами власного виробництва, які можуть мати інші типи конекторів. Такі блоки живлення несумісні зі стандартними моделями, що може спричинити складнощі під час заміни або апгрейду блока живлення на потужніший.
Етапи вибору
Після ознайомлення з основними аспектами, об’єднаємо їх у стислий путівник з вибору готового комп’ютера:
Етап 1
Визначте розмір корпусу, який вам потрібен.
Якщо у вас є достатньо місця, вибирайте Midi-Tower або Full-Tower для можливості апгрейда компонентів. Для компактних рішень за висотою розгляньте варіанти Mini-Tower, які поєднують сумісність із більш компактними розмірами. При виборі найменшого ПК зверніть увагу на компактні форм-фактори. Однак варто пам’ятати, що в таких системах майбутні модифікації можуть обмежуватися.
Етап 2
Виберіть відповідну серію процесора, враховуючи вашу потребу в продуктивності.
Для базових завдань Intel Celeron, Intel Pentium або AMD Athlon будуть достатніми. Для повсякденного використання і більшості додатків підійдуть Intel Core i3 і AMD Ryzen 3. Intel Core i5 і AMD Ryzen 5 подарують вам комфорт у додатках і сучасних іграх (за наявності дискретної відеокарти). Для інтенсивного геймінгу в супроводі активної багатозадачності рекомендується Intel Core i7 і AMD Ryzen 7. Для важких завдань, таких як рендеринг, найкращим вибором будуть флагманські Intel Core i9 і AMD Ryzen 9.
Етап 3
Врахуйте особливості материнської плати.
Якщо планується додавання оперативної пам’яті, зверніть увагу на кількість вільних слотів і підтримувані режими роботи пам’яті. Перевірте наявність вільних слотів M.2, якщо ви плануєте додати додаткові накопичувачі такого формату. Зверніть увагу на кількість і версію портів USB, якщо у вас є безліч периферійних пристроїв або зовнішніх накопичувачів. Під час майбутніх апгрейдів процесора зверніть увагу на можливості VRM материнської плати. Вбудований Wi-Fi адаптер може бути корисним для використання бездротових мереж. Уникайте моделей з нестандартними брендовими платами або платами, де процесор розпаяний.
Етап 4
Виберіть обсяг оперативної пам’яті, пам’ятаючи, що його завжди можна збільшити.
Для базової роботи з документами та невеликими завданнями достатньо 4 ГБ. 8 і 12 ГБ дадуть змогу працювати комфортно в більшості додатків, але для важких завдань та ігор це може бути недостатньо. 16 ГБ підходять для сучасних ігор і вимогливих додатків при невеликому одночасному завантаженні. 32 ГБ дадуть змогу багатозадачно працювати з ресурсоємними додатками. Для 64 ГБ і більше пам’яті практично немає обмежень навіть для важких завдань.
Етап 5
Виберіть відповідну відеокарту.
Для офісних завдань, перегляду відео та старих ігор цілком підійде вбудована графіка. Бюджетні відеокарти прискорять роботу в графічних редакторах і дадуть змогу грати в деякі сучасні ігри на низьких налаштуваннях. Для початкового ігрового рівня підійдуть відеокарти серій NVIDIA GeForce GTX1660/RTX050/RTX060 або AMD Radeon RX*600. Просунуті ігрові комп’ютери можуть оснащуватися відеокартами серій NVIDIA GeForce RTX *060 Ti/*070/*070Ti і AMD RX *700. Топові системи вибирають моделі NVIDIA GeForce RTX *080/*080Ti/*090 або AMD RX *800/*900 для найвищої продуктивності в іграх.
Етап 6
Виберіть розмір і тип постійної пам’яті, маючи на увазі можливість розширення.
Для офісних завдань і невеликих файлів підходять SATA SSD об’ємом 120-256 ГБ. Для ігор і більшого обсягу даних обирайте SSD від 500 ГБ, переважно з інтерфейсом NVMe. Додатковий жорсткий диск підійде для зберігання користувацьких даних і звільнення місця на SSD.
Етап 7
Приділіть увагу моделі, типорозміру та потужності блока живлення.
Перевагу варто віддати стандартним блокам живлення, щоб уникнути складнощів із заміною. Під час планування майбутніх апгрейдів зверніть увагу на потужність блока по лінії 12В, вона визначить ліміт споживання компонентів. Перевірте наявність конекторів живлення PCI-E для відеокарт, особливо якщо планується їх додавання або оновлення.
Етап 8
Врахуйте наявність попередньо встановленої операційної системи.
Готові ПК з попередньо встановленою Windows готові до роботи одразу після під’єднання. Моделі з попередньо встановленою UNIX-системою (Linux) можуть бути дешевшими, але, ймовірно, знадобиться встановлення Windows. ПК без операційної системи або з DOS вимагають встановлення ОС для повноцінної роботи. Також пам’ятайте, що для роботи з комп’ютером необхідний монітор, клавіатура і миша, які слід придбати окремо.
