Ви напевно неодноразово зустрічали абревіатури “HD” і “FHD”. На перший погляд, усе здається простим: остання позначає вищу якість зображення. Але як же вимірюється ця якість і чи насправді все так однозначно?
Навіть не дуже технічно підкований користувач, обираючи смартфон, планшет або ноутбук, і бачачи напис “Full HD”, вважає, що пристрій має якісний дисплей. Більш досвідчений користувач, можливо, зможе пояснити, чому “Full HD” безумовно кращий за “HD”, і вказати, що перше позначення передбачає більш деталізоване зображення порівняно з другим.
Однак “Full HD” має й інші переваги, про які мало хто знає. У чому полягають ці переваги і чи є сама назва “Full HD” окремим стандартом якості, як багато хто з нас звик думати, або ж це всього лише маркетинговий хід?
ЩО ОЗНАЧАЄ РОЗДІЛЬНА ЗДАТНІСТЬ ЕКРАНА НОУТБУКА?
Одним із ключових аспектів, коли йдеться про роздільну здатність екрана, є пікселі – це мінімальні неподільні елементи, з яких складається зображення на екрані. Роздільна здатність екрана визначає кількість пікселів (точок, що світяться) на одиницю площі. Позначається вона простим чином, наприклад: “1920 x 1080”, “1280 x 720” і так далі, де перше число вказує кількість точок по вертикалі, а друге – по горизонталі.
HD і Full HD: У ЧОМУ РІЗНИЦЯ?
Для наочного порівняння уявімо два екрани з діагоналлю 6,36 дюйма. Один з них має роздільну здатність FHD (1920 x 1080), а інший – HD (1280 x 720). З логіки стає зрозуміло, що екран з FHD-роздільною здатністю відображатиме чіткіше і деталізованіше зображення порівняно з екраном, що має HD-роздільну здатність. Це пояснюється тим, що за однакового розміру дисплея перший екран має більшу кількість пікселів як за горизонталлю, так і за вертикаллю (1920 проти 1280 і 1080 проти 720 відповідно), що дає змогу розбити зображення на дрібніші частини, які людське око здатне розгледіти.
ПОРІВНЯННЯ FULL HD І HD
Тепер, коли ми розібралися в основних відмінностях між “фул ейч ді” і “ейч ді” роздільними здатностями, давайте детальніше розглянемо їхні переваги та недоліки. Ось деякі аспекти:
Переваги:
Понад 2 мільйони пікселів: Ця роздільна здатність забезпечує комфортний перегляд контенту не тільки на мобільних пристроях, а й на ноутбуках, моніторах і навіть деяких телевізорах.
Широке поширення: Дисплеї з роздільною здатністю Full HD зустрічаються дуже часто в різних пристроях від відомих виробників.
Підтримка і сумісність: Full HD є одним з основних форматів для контенту в Інтернеті, реклами та інших медіа-матеріалів. Крім того, відео з роздільною здатністю 720p у кодеку H.264 сприймається як 1080p.
Покращена чіткість: За деякими оцінками, екрани з роздільною здатністю 1080p відображають до 4 разів більше деталей, порівнюючи з роздільною здатністю 720p.
Недоліки:
Споживання обчислювальної потужності: Пристрої, як-от смартфони або ноутбуки, під час виведення зображень у високій роздільній здатності Full HD відчувають велике навантаження. Це особливо помітно в іграх, де текстури високої роздільної здатності вимагають більше ресурсів GPU для обробки збільшеного обсягу даних.
Збільшене використання інтернет-трафіку: Під час перегляду онлайн-відео з роздільною здатністю Full HD вимоги до швидкості інтернет-з’єднання зростають. Це пов’язано з тим, що зображення з роздільною здатністю 1080p містить більше інформації, яку необхідно завантажити. Це призводить до більш високої витрати трафіку та вимог до швидкості інтернет-з’єднання.
ІНШІ СТАНДАРТИ РОЗДІЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ
Після того, як ми розібралися в основних аспектах роздільної здатності екрана, щільності пікселів і їхньому впливі на чіткість зображення, давайте розглянемо інші стандарти роздільної здатності.
Крім розглянутих раніше, існують також стандарти Quad HD (2560 x 1440) і Ultra HD (3840 x 2160). Екрани з роздільною здатністю Quad HD містять близько 3,68 мільйона пікселів, у той час як Ultra HD має цілих 8,29 мільйона пікселів (або навіть 8,8 мільйона для формату Cinema 4K, широко використовуваного в кінематографі). Крім того, на сьогоднішній день існує роздільна здатність 12K, яка містить понад 74,64 мільйонів пікселів.
Ілюстрація нижче наочно демонструє порівняння роздільної здатності та об’єму інформації, що може бути відображена на екранах з різною роздільною здатністю:
