Свого часу легендарний учений Альберт Ейнштейн сказав фразу, яка звучала так: “Я не знаю, чим воюватимуть люди під час Третьої світової війни, але коли настане Четверта, вони візьмуть до рук каміння і палиці”. І це логічна послідовність, якщо брати до уваги ядерний арсенал, яким володіють багато країн. На сьогодні атомні бомби – межа еволюції військових технологій. Однак далеко не всі проєкти, придумані людиною, мали успішний і перспективний вигляд. Багато з них виявилися провальними, хоча досі є на озброєнні в окремих арміях світу.
1. Кораблі Littoral Combat Ship
Американські військово-морські сили інвестували десятки мільярдів доларів у розробку та будівництво бойового корабля, який взагалі не виправдав себе. Йдеться про грандіозний проєкт Littoral Combat Ship (прибережний бойовий корабель), створений із залученням двох верфей: Austral і Lockheed Martin. Співпраця з різними підрядниками призвела до логічного результату – у суден з’явилися істотні відмінності як у плані конструкції, так і бортового оснащення.
Перша компанія використовувала для збірки легкоплавкий алюміній, який вразливий до плавлення і деформації навіть за невисоких температур. Також розробки двох холдингів стали вразливими до ворожого вогню, а ключові системи моніторингу та управління кораблем перебували на невеликій відстані одна від одної. Таким чином, один точний удар ракетою без особливих складнощів міг знеструмити весь ракетоносець.
Не найвдалішою стала і модульна конфігурація Littoral Combat Ship. Складові частини було вкрай непросто замінювати, через що з’являлися суттєві складнощі з ремонтом і обслуговуванням кораблів. Але, незважаючи на всі нюанси, американці виділили ще 7,6 млрд доларів на виробництво модульної конструкції.
Поломки кораблів Littoral Combat Ship траплялися вкрай часто. Уже в 2015-2016 роках 4 із 6 екземплярів стали непридатними для експлуатації. Як виявилося, це пояснювалося неякісним складанням вузлів силової установки. Через рік у судна вийшов з ладу трос рульового управління, через що його довелося залишити пришвартованим у Канаді (Монреаль).
Уже 2020 року було виявлено неполадки з електропостачанням, тому Littoral Combat Ship просто застряг посеред океану. У підсумку військово-морські сили США були змушені списати кораблі цієї серії за умови, що їм було не більше ніж шість років.
2. Пістолет-кулемет STEN
За часів Другої світової війни британський пістолет-кулемет користувався великим попитом і вважався одним із базових видів озброєння армії союзників. Його застосовували аж до 1960 року. До речі, зброї вдалося застати військовий конфлікт між СРСР і Афганістаном.
Настільки багата історія експлуатації змістила на задній план усі недоліки моделі, які проявлялися в ранніх зразках. Наприклад, STEN не міг похвалитися особливим комфортом і зручністю стрільби, часто заклинював і боявся бруду.
Ще є неодноразові факти, які доводять, що “Стен” становить небезпеку для самого стрільця. У разі удару або падіння пістолет міг “висадити” всю обойму, через що вважався жахливою зброєю навіть для досвідчених військових. А ненавчені солдати часто отримували серйозні травми під час навчань. Згодом усі похибки моделі були ліквідовані, проте згадки про загибель або поранення “Стеном” досі викликають подив і жах.
3. Штурмова гвинтівка L85A1 Assault Rifle (Великобританія)
Роботи з проєктування цієї штурмової гвинтівки почалися ще в 1960-х рр. Тоді британським інженерам потрібно було отримати революційний піхотний зразок для ведення стрільби в різних умовах. Очікувалося, що проєкт випускатимуть у двох виконаннях: зброя підтримки й автоматична піхотна гвинтівка. До 1984 року її офіційно взяли на озброєння.
Під час проведення військової операції “Буря в пустелі” солдати виявили всі слабкості цієї зброї. Складне конструктивне виконання істотно погіршило експлуатацію гвинтівки в польових умовах. А її деталі та робочі вузли теж не могли похвалитися особливою надійністю. У разі потрапляння піску модель просто виходила з ладу і не могла далі стріляти.
Зі складнощами стикалися і шульги, оскільки йдеться не про двосторонню зброю. Ще армійці скаржилися на довільне випадання магазину під час натискання на клавішу викиду. Для виготовлення отвору цього магазину застосовувався тонкий метал, який залишався вразливим до деформацій і пошкоджень. А в разі тривалого впливу мінусових температур корпус зовсім опинявся під загрозою розтріскування.
4. Світлодіодний інкапаситатор Puke Ray
Перед вами – звичайний ліхтарик з дуже високою яскравістю, який може швидко формувати потужні сфокусовані промені з різнокольорових імпульсів, що хаотично переплітаються. Вважається, що постійна зміна потужних імпульсів порушує фокусування зору, заважаючи противнику прицілитися або виявити потенційну загрозу.
Під впливом різних частот відбувається підвищення внутрішньочерепного тиску, через що у цілі з’являється різкий головний біль, нудота та інші симптоми. Ще різка зміна імпульсів викликала дезорієнтацію, проблеми із зором і дратівливість.
Ці несмертельні пристосування розроблялися американцями для прикордонників, поліцейських і співробітників інших спецслужб. Інженери розраховували, що ліхтарик здатний на деякий час засліпити противника з метою придушення опору. Очікувалося, що зброя надійде на озброєння у 2010 році.
Як не дивно, але на цей проект довелося витратити понад 800 тис. доларів США. Але, як виявилося, ліхтарик був малоефективним і не зміг виправдати себе в реальних умовах. Експерти виявили, що світлодіодний інкапаситатор взагалі не приносить користі, якщо супротивник заплющить очі. І навіть той, хто не встиг заплющити очі або відвернутися, не отримував істотних побічних ефектів від світлових імпульсів.
5. Німецька штурмова гвинтівка Heckler & Koch G36
Heckler & Koch G36 – розробка німецьких інженерів, яка стала дуже популярною в усьому світі через точність стрільби та ефективність застосування. Однак у рамках військової кампанії в Афганістані 2010 року було розкрито всі недоліки цієї штурмової гвинтівки.
Військові були змушені вести стрільбу протягом 9 годин, після чого їхня зброя стала виходити з ладу, що призвело до загибелі трьох солдатів. Річ у тім, що гвинтівки просто не потрапляли в ціль через використання низькоякісного полімеру, що нагрівається до 23°С. Після здійснення серії з 60 пострілів точність ведення вогню різко знижувалася.
Ідентична доля спіткала і ще один проєкт компанії Heckler & Koch з позначенням MG5. Цей кулемет мав низьку точність. Раніше повідомлялося, що він надійде на озброєння у 2015 році, але його досі модернізують і готуються передати армії тільки зараз.
6. Zumwalt Class Destroyer
Розробляючи ескадрений міноносець Zumwalt Class Destroyer, військові інженери ВМС США покладали на нього великі надії, оскільки очікувалося, що це буде грандіозна розробка для найскладніших умов експлуатації.
Однак, як виявилося, судно навіть не змогло завдавати ударів за допомогою базового знаряддя, ставши вразливим до найменших загроз. Під час проєктування корабля творці керувалися бажанням зробити його непомітним. Однак ключовим недоліком стала саме основна зброя, в якості якої застосовувалися снаряди дальньої дії для наземної стрільби.
Вони комплектувалися GPS-наведенням для ураження цілей на дистанціях до 97 км. Однак такі постріли були дуже дорогими, тому вже в листопаді 2021 року американці перестали оснащувати міноносці такими снарядами, замінивши їх гіперзвуковими ракетами нового покоління.
Ще одна вразливість Zumwalt Class Destroyer – радар. Спочатку інженери планували поставити потужний радар об’ємного пошуку SPY-4 спільно з радаром SPY-3, але в результаті їм довелося залишити тільки останній. Таким чином, під час ворожої атаки кораблю залишалося тільки розраховувати на захист інших кораблів з ескадрильї. А 57-мм гармату довелося замінити на 30-мм гармату.
7. Корейське знаряддя M1989
Гармата Північної Кореї під назвою M1989 розроблялася для стрільби по Сеулу. Однак гармата виявилася неймовірно повільною, а показник скорострільності вимірювався хвилинами за постріл, тоді як у попередньої серії М1978 вона досягала 2 пострілів кожні 5 хвилин. Нову серію легко знешкодити за допомогою контрабатерейного вогню або штурмовиків.
8. AAV-7
AAV-7 – розробка американських військових, яка не увінчалася успіхом. Йдеться про штурмову машину-амфібію, яка не змогла впоратися з основними викликами і загрозами сучасної війни. У 2003 році ці машини були піддані ударам танків, мінометів і артилерійського вогню. Також вони показали свою неефективність при веденні стрільби з кулемета калібру 50 мм і гранатомета МК 19.
9. Реактивний винищувач J-20 Stealth Fighter
Китайський реактивний винищувач J-20 Stealth Fighter став найгіршою моделлю в історії військової авіації. Його двигуни розвивали тягу в 125 кН, що обмежило можливості використання зброї для ведення вогню. Також літак виявився помітним для радарів.
