Посередній рівень модерації додатків у Google Play і відносна відкритість самої ОС породила в користувачів Android страх можливого стеження за ними. Ну, а що? Це на iPhone шкідливому застосунку проникнути доволі непросто, оскільки в App Store додатки потрапляють тільки після ретельної перевірки. А на Андроїд раз у раз можна спостерігати, як Google безуспішно виправляє критичні вразливості та видаляє трояни, програми-шпигуни і софт типу adware, які встигли набрати десятки і сотні тисяч завантажень. Але чи означає це, що потрібно боятися стеження?
Цього тижня багато російських ЗМІ вийшли в номер зі статтями-рекомендаціями щодо визначення факту стеження через камеру смартфонів. Як експертну думку вони навели слова якогось Олександра Тимофєєва, який представився доцентом кафедри інформації РЕУ ім. Г.В. Плеханова. Він стверджує, що є кілька способів визначити, що вас “пишуть”.
Як дізнатися, що за тобою стежать через камеру телефону
Ось вони:
- Перевірити, у яких додатків є дозвіл на доступ до камери, і, якщо він їм не потрібен, відключити його;
- Перевірити витрату енергії додатком “Камера”;
- Перевірити витрату трафіку – якщо він витікає в нікуди, найімовірніше, за вами стежать.
Рекомендації, будемо чесні, рівня третього класу церковно-приходської школи. Дивлячись на це, складається повне враження, що людина має дуже опосередковане враження не тільки про стеження, а й про те, як влаштований Android загалом і сучасні додатки в принципі. Але розберемо кожен пункт по порядку і постараємося прояснити, чому покладатися на ці поради абсолютно безглуздо.
Перше, про що потрібно знати: дозвіл на доступ до камери можуть запитувати багато додатків. Зокрема ті, яким він, на перший погляд, і не потрібен. Наприклад, калькулятори, банківські клієнти, картографічні сервіси та інші. За логікою Тимофєєва, ви маєте неодмінно відкликати у них ці дозволи і ніколи їх більше їм не надавати. Але, якби автор рекомендацій був у курсі можливостей сучасного софту, то знав би, що це не спрацює.
Чи можливе стеження через камеру смартфона
Калькуляторам доступ до камери потрібен для вирішення рукописних прикладів, банківським додаткам – для сканування номерів телефону (для переказу) або QR-кодів (для оплати). Картографічні ж сервіси за допомогою камери дають змогу визначити ваше точне місце розташування просто за фотографією навколишніх об’єктів і пам’яток. Але ж не факт, що стежити за вами будуть ті додатки, яким камера потрібна, виходячи з їхнього призначення. Наприклад, сторонні додатки для фото- або відеозйомки.
Орієнтуватися на енергоспоживання камери доволі нераціонально, бо якщо за вами стежать через сторонній застосунок, то й витрати, вочевидь, мають записуватися на нього. Але навіть в іншому випадку підвищене споживання ресурсів акумулятора фіксуватиметься тільки в разі, якщо а) ви зовсім не використовуєте смартфон для інших цілей і б) якщо запис ведеться безперервно, що дуже навряд чи. Адже тоді це буде легко помітити.
Ну, і як таке стеження за допомогою камери – це явище в принципі не те що непопулярне, а скоріше навіть виняткове. Історій, коли подібні випадки було зафіксовано, інтернет майже не знає. А якщо знає, то довести їх досить проблематично з кількох причин:
- Трафік полетить практично моментально;
- У разі перебоїв з інтернетом, відео нікуди не вивантажиться;
- Якщо це не передача вже записаного відео, то стримінг буде жахливої якості;
- Якщо це передача записаного відео, моментально злетить вільна пам’ять;
- Зловмисникам потрібно мати сервери, куди будуть завантажуватися відео;
- Зловмисникам потрібно переглянути неймовірну хмару годин записаних роликів.
Як стежать за телефоном
А тепер дайте собі відповідь на запитання: заради чого все це? Я не можу уявити, що моя особистість у принципі комусь цікава, щоб він заморочився і створив спеціальний застосунок-троян, завантажив би його на мій смартфон, а потім записував би мої ходіння від робочого столу до кухні, з кухні на диван, а з дивана – в туалет. Ну, подумайте самі, це ж повний ідіотизм, який у реальності практично не може бути реалізований.
Ні, я, звісно, допускаю, що в низці випадків стеження через камеру може мати місце. Але якщо ви не президент або принаймні не глава спецслужб, ймовірність, що за вами шпигуватимуть за допомогою фото- або відеофіксації вашого ж смартфона, наближається не просто до нуля, а до від’ємних значень. Хоча б з тієї простої причини, що для стеження є й інші, куди більш раціональні способи.
Наприклад, відстеження геолокації, пошукових запитів в інтернеті та кейлоггінг (фіксація дотиків до екрана для розгадки паролів). Перше і друге відстежується і так. Зрештою, як би Google і Яндекс дізнавалися, які товари і теми вас цікавлять і що підсовувати вам як рекламу? А кейлоггінг із приходом біометрії став куди менш популярним як спосіб стеження. Адже сьогодні складно зустріти когось, хто вводив би свої паролі руками, а не підтверджував їх введення відбитком пальця або обличчям.
