У наше століття стрімкого розвитку технологій все нове не тільки швидко вводиться в ужиток, а й легко втрачає в ціні. Зараз навіть у відносно недорогих смартфонах ми можемо зустріти шикарні AMOLED-екрани, камери з оптичною стабілізацією, підтримку надшвидкої зарядки і такі ємності пам’яті, що п’ять років тому не снилися навіть флагманам. Стабільним залишається тільки процесор, який майже завжди строго відповідає заданому ціновому сегменту.
І тут у нас виникає справедливе запитання – чому так відбувається? Невже виробники не можуть взяти флагманський чип, що впав у ціні, скажімо, трирічної давності і поставити його у відносно недорогий апарат? Таким чином можна виділитися, запропонувавши чудову швидкість роботи і топові фішки за доступну вартість. На словах все звучить чудово, а як воно на практиці?
По-перше, хто сказав, що в умовного Qualcomm взагалі є запаси таких чипів? Навіть якщо вони й існують, їхній цінник навряд чи буде нижчим, ніж у дешевих сучасних аналогів – невеликі залишки завжди оцінювалися дорожче, ніж масові “стоки”.
Ви запитаєте, а як же винятки у вигляді недорогих Snapdragon 870 і 860, адже вони були зроблені на базі топових 865 Plus і 855 Plus? Усе вірно, але є кілька нюансів: широкому поширенню 865-ї серії завадив спалах коронавірусу і різке зростання ціни на платформу (все через новий 5G-модем), через що Qualcomm довелося “зливати” залишки у вигляді спрощеного 870-го “Дракона”. А ось Snapdragon 860 взагалі виявився ексклюзивом для фірми Xiaomi і в інших виробників в принципі не зустрічався.
По-друге, флагманські чіпсети останніх років через свою нестримну потужність відрізняються і високим нагріванням. Це означає, що крім встановлення самого “каменю” потрібно потурбуватися і про його охолодження, що неминуче підвищить ціну смартфона. Також високий нагрів негативно впливає на автономність гаджета, що прекрасно показали “доступні LG” 2018 року на базі Snapdragon 821. І хто їх напоумив поставити туди кволі батареї на 3000 мАг? Страшно далекі вони від народу!
По-третє, використання старих платформ неминуче призведе до проблем з оптимізацією софта – болючої теми останніх років. За часів, коли компанії випускають по кілька десятків смартфонів на рік (на відміну від зграї гаджетів Apple, у яких з оптимізацією все чудово), старий, хоча й потужний чипсет може перетворитися “на гарбуз” через кілька оновлень.
По-четверте, більш висока вартість навіть старих флагманських чипів неминуче призводить до економії на інших параметрах. Той самий Poco X3 Pro отримав найдешевші модулі камер і кволий пластиковий корпус, а його братик Sharp Aquos V з давнього минулого крім цього має всього лише 4/64 ГБ пам’яті і батарею на 3090 мАгод. Чи багато задоволення вам принесе топовий процесор, якщо все інше на бюджетному рівні?
А чи так погано, що більш доступні смартфони не отримують флагманської начинки минулих років? Зовсім ні! Сучасні платформи часто мають аналогічну архітектуру, і тільки починаючи зі Snapdragon 888 фірма Qualcomm ввела недоступні для нижчого класу ядра Cortex-X. За рівнем продуктивності процесори-середняки теж не надто поступаються, відрізнятися може лише швидкість роботи в особливо важких завданнях (навіть важко собі їх уявити!), комунікації та якість обробки фотографій.
Чи важлива вам продуктивність процесора в смартфоні?
