Коли йдеться про електрику, про глобалізацію можна забути. Причина цього — історичний чинник.
У період електрифікації винахідники різних країн пропонували свої варіанти оптимальних розеток; по всьому світу будували різні види електрогенераторів. А національні компанії, що займаються монтажем електромереж, постачали свої прилади, що підходять до цих мереж. Відповідно, впроваджувалися різні види штепсельних роз’ємів та розеток та проектувалися свої мережі. Розробки інших країн повністю ігнорувалися.
Впливала на розробку розеток та доступність матеріалів. Наприклад, під час Другої світової війни у Великій Британії вигадали триштекерну вилку з коротким мідним плавким запобіжником. Така конструкція дозволяла заощадити запаси міді для військових потреб.
Згідно з однією класифікацією, виділяють 12 типів розеток, згідно з іншою — 15. Причому розетки одного типу іноді приймають виделки іншого. При цьому в різних частинах світла напруга та частота струму можуть відрізнятися.
Зараз, згідно з однією класифікацією, виділяють 12 типів розеток, згідно з іншою — 15. Причому розетки одного типу іноді приймають виделки іншого. Проте, навіть якщо типи розеток збігаються, це завжди вирішує проблему. У різних частинах світла напруга та частота струму можуть відрізнятися.
Найбільш поширені два стандарти: європейський – 220-240 В при частоті 50 Гц і американський – 100-127 В при частоті 60 Гц. Не варто перевіряти, що буде, якщо електроприлад, що працює від 100-127 В, включити до розетки з 220-240 В.
У деяких країнах слід тримати вухо гостро. Наприклад, у більшості районів Бразилії використовується 127 В, але на півночі країни зустрічається 220 В. А в Японії напруга скрізь однакова – 110 В, частота різна: на сході використовується 50 Гц, на заході – 60 Гц. Причина проста: спочатку для Токіо закупили генератори німецького виробництва із частотою 50 Гц, а невдовзі після цього в Осаці поставили американські із частотою 60 Гц.
Можливо, колись і буде прийнято єдиний стандарт. Універсальна розетка для всіх типів виделок вже розроблена. Але поки що це справа кожного — встановлювати її чи ні. До того ж спочатку треба дійти єдиного стандарту напруги. А це впирається у величезні фінансові витрати на переобладнання та переоснащення трансформаторних підстанцій, заміну розеток та виделок.
