Незважаючи на війну в Україні, інтернет-шахраї безсоромно продовжують свою “роботу”. Зловмисники діляться на кілька таборів. Хтось веде атаки заради заробітку грошей, комусь чужа біда схожа на розвагу, інші виступають прямими покровителями кібертероризму (державні хакери). Про це повідомляє life.fakty.com.ua.
Експерт із кібербезпеки Віталій Якушев зазначає, що саме від мети, яку переслідує шахрай, залежить предмет крадіжки. Його можуть цікавити:
- Платіжні картки, інтернет-банкінг, криптоактиви.
- Чутливі відомості, які дозволять вести шантаж та вимагати викуп. Мова про приватні фото, листування, контакти, комерційну таємницю.
- Персональні облікові записи соціальних мереж. Вони використовуються для бот-атак, поширення фейків та будь-якої іншої теми, вигідної для супротивника.
- Персональні пристрої, необхідні DDOS-атак, приховування джерел кібератак.
“Встановіть на всі пристрої, соцмережі, програми банкінгу складні паролі. Якщо є можливість, активізуйте двофакторну автентифікацію з одноразовими кодами для входу. Щоб самі програми не зламали на пристрої, потрібно також оновлювати забезпечення. Якщо є бажання перейти за підозрілим посиланням, де просять надати особисті дані — переконайтесь у достовірності сайту. Наприклад, якщо це державний ресурс, то адреса має закінчуватися на gov.ua — не всередині адреси, не на початку, а саме наприкінці заслання”, – прокоментував Якушев.
