Правила безпеки під час користування банківськими картками

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Життя без банківської картки стало практично неможливим. Люди використовують їх довкола: для оплат, для отримання соціальних виплат/зарплат, для кредитів, оплат в інтернеті тощо. Все, що потрібно, можна зробити через банківську картку. Звичайно, про безпеку своїх клієнтів банки теж дбають, але це не означає, що потрібно повністю знімати із себе відповідальність за це питання. Сьогодні і поговоримо, як користуватися картою, щоб не зустріти неприємностей.

Для початку поговоримо про кілька шахрайських схем, що найчастіше зустрічаються. Найпростіший – крадіжка. Тут є два варіанти або ви втрачаєте картку, а хтось її знаходить і користується, або у вас примусово її забирають. Зазвичай, перед цим шахрай вас уже бачив біля банкомату і підглянув пін-код. Тому обов’язково дивіться, чи не варто хтось за спиною, коли ви підійшли до банкомату. Переконайтеся, що всі знаходяться на безпечній відстані.

Наступна популярна схема – це фальшивий банкомат або пристрій для зчитування даних. Трапляється, що зловмисники встановлюють не справжній банкомат, але цього не бачать. Коли клієнт підходить і вставляє карту, то відразу система дає збій, людина нічого не може зробити і забрати картку швидше за все теж. Водночас, банкомат зчитує всі необхідні дані. Крім цього, шахраї часто ставлять у кардрідери спеціальні зчитувачі. Людина вставляє карту, користується банкоматом, забирає і не підозрює, що її дані вже вкрали. Пін-код дізнаються зазвичай за допомогою прихованої камери, або буває клавіатура, що запам’ятовує цифри.

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Інші схеми реалізуються за допомогою мобільного зв’язку та Інтернету. Шахраї люблять дзвонити або надсилати смс для виманювання даних на карті. Є люди, які справді на це ведуться, адже злочинці кажуть завжди впевнено, як працівники банку, відповідають на всі запитання, усі можуть пояснити та розповісти. До того ж вони використовують усі можливі прийоми для переконання людини, що це безпечно та вимагають дані картки нібито для користі самого клієнта. З розсилками та сама історія. Звичайно, зараз уже багато хто розуміє, що не потрібно реагувати на сумнівні дзвінки та смс, але є й такі, які цього не розуміють і продовжують втрачати гроші.

З Інтернетом все важче. Справа в тому, що шахраї створюють сайти або інтернет-магазини, які точно такі ж як оригінал, єдине, це вони змінюють адресу (буквально кілька літер). Людина може залишити на сайті всі свої дані, а вона виявиться не справжньою, а власністю шахраїв.

Для того, щоб не стати жертвою шахраїв, є кілька правил. У жодному разі не можна нікому давати свою картку. Навіть якщо це сім’я, краще випустити додаткову картку. Пін-код також не можна нікому повідомляти, писати та тримати у доступному місці. Щоб ніхто не впізнав його, краще взагалі вивчити напам’ять. Якщо ж ви вводите пін-код у банкоматі або будь-де, то краще перевірити, ніхто цього не бачить. Така ж історія і в магазині не варто давати картку в руки продавцю. Найкраще проводити за терміналом.

Наступне правило стосується самих працівників банку. Вони ніколи не просять телефоном називати будь-які дані, а тим більше не шлють смс. Тому що завгодно такого роду, це точно шахраї. Для надійності запишіть усі номери банку, щоб не сплутати. У такому разі ви знатимете коли вам дійсно дзвонить банк.

Для інтернету слід створити окрему картку та скидати гроші на неї лише у разі потреби. Тоді якщо шахраї й отримають доступ до неї, нічого вкрасти не зможуть. Але пам’ятайте, ніколи не користуйтеся сайтами, які хоч якісь викликають недовіру. Є багато перевірених, які точно не підведуть.

Попри всі ці інструкції є шанс зустріти зловмисників. І далі поговоримо, що робити у такій ситуації. Якщо у вас вкрали гроші, то перш за все блокуйте картку та дзвоніть у банк. Далі їдьте у відділення та пишіть дві заяви, одну залишаєте у себе. Після цього слід звернутися до поліції. На цьому процедура закінчується і клієнт очікує лише на повернення коштів. Є випадки, коли банк не хоче повертати гроші, але лише у тому випадку, якщо це сталося з вини клієнта.