Чи з’явиться нова валюта КриптоГривня?

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Півтора року тому в квартирі голови криптовалютної біржі KUNA Михайла Чобаняна співробітники кіберполіції шукали «валізу біткоінів». Віртуальну валюту так і не знайшли, проте відмінно посприяли просуванню біткоінів в Україні. У ЗМІ пройшла безкоштовна піар-кампанія, що описувала захоплюючі деталі обшуку. Багато українців, які раніше і не чули про криптовалюти, зацікавилися ними, і поступово почали інвестувати. «Безумовно, силовики зробили рекламу. Шкода тільки, техніку не повернули, прикро за велику колекцію зв’язківця», – жартує Чобанян, відповідаючи на питання Mind.

Сьогодні ІТ-підприємець не лише продовжує розвивати власні проекти, а й складає грандіозні плани зі створення національної криптовалюти – КриптоГривні.

Mind з’ясовував, чому Чобанян вирішив виконати роботу НБУ, як буде монетизувати проект і які перспективи КриптоГривні в нашій країні.

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Чому регулятор довго «запрягає»? НБУ вже декілька років поспіль заявляє про інтерес до криптовалют, про важливість створення власної. Раніше регулятор декларував намір емітувати КриптоГривню на базі блокчейну вже в IV кварталі 2017-го. У червні цього року директор департаменту стратегій та реформування Нацбанку Михайло Видякин заявив, що Нацбанк лише роздумує над запуском національної криптовалюти: «У НБУ йде дискусія – чи можлива третя форма грошей, не прив’язаних до банківських або інших фінансових установ. Можливо, в найближчому майбутньому це рішення буде прийнято».

Михайло Чобанян пояснює «оперативність» регулятора банальною відсутністю профільних топів: «Немає керівника Нацбанку, є тільки в.о. І особи, що  відповідає за проект, теж немає. По суті, зараз нема кому приймати політичні рішення. Але я сподіваюся, що це незабаром зміниться».

Криптовалютний експерт, засновник bitup.io Кир Келевра вважає, що інтерес НБУ до криптовалют зовсім не означає, що якісь дії з боку керівництва відбуватимуться: «На мій погляд, НБУ займає вичікувально-дослідницьку позицію стосовно криптовалют, чого не можна сказати, наприклад, про технологію блокчейн. Але, правду кажучи, блокчейном цікавиться більше уряд і окремі міністерства, але не варто применшувати їхню вагу і значимість у глобальному відношенні держави до криптоіндустрії в цілому».

Навіщо поспішати? Чобанян вирішив форсувати процес. «У світі ще ніхто не експериментував з національними криптовалютами. Хоча в Англії, Китаї та навіть Росії почали говорити про її створення. Ми прекрасно розуміємо, хто першим запустить – той і буде на коні. Решта стануть наздоганяти. Ми не хочемо бути в хвості паровозу».

ІТ-підприємець вважає, що не тягне ковдру на себе: «Це не робота НБУ як такого, а завдання для фахівців – технічних і криптоекономістів. А ми знаємо цих фахівців і можемо все відтестувати на цільовій аудиторії, до якої нам легко звернутися. Нам простіше, бо ми піонери цієї індустрії в Україні та підтримуємо контакти з усім світом. Щоб не втрачати час, коли у нас є можливість потестувати нову систему, ми цим і займаємося».

Що встигли зробити? Зараз проект розробляється на базі блокчейну. Тривають відкриті тести альфа-версії системи і додатків. «Надалі все це доопрацюємо, вдосконалимо, знову протестуємо – вже більш широко», – розповідає Чобанян. Потім ІТ-підприємець обіцяє прив’язати баланс КриптоГривні до балансу на біржі KUNA у співвідношенні 1:1.

Плановані інвестиції в проект? Обсяг необхідних і вже внесених вкладень Чобанян відмовився розкрити: «Не готовий. Поки розробку фінансуємо ми самі. Для нас цей проект – один з ключових. І справа тут не в грошах, а в тому, щоб бути попереду, в авангарді технологій майбутнього. Це імідж не тільки наш, а й нашої держави як світового лідера в цій галузі».

Як окупатиме інвестиції? «При виході з альфи у бета-тестування ми переведемо цей проект до фонду розвитку соціальних інновацій «КриптоРоусь». Наповнюється фонд на благодійній основі. А бажаючих допомогти в розвитку в нашій країні досить», – вважає ІТ-підприємець.

Навіщо КриптоГривня українцям? Міжнародні криптовалюти наші співвітчизники в основному розглядають як засіб інвестування. КриптоГривня навряд чи зможе скласти їм гідну конкуренцію і потіснити ті самі біткоін, лайткоін, ефір тощо. Чобанян і не ставить таке завдання для свого дітища: «У неї інша роль. Вона не конкурент іншим криптовалютам. По суті, КриптоГривня стане зручним платіжним засобом, прив’язаним 1:1 до реальної гривні. Ми хочемо запустити інструмент виведення гривні з біржі. Він працюватиме цілодобово, без вихідних і банківського дня. У нас немає мети створити ще одну криптовалюту. Наша мета – експеримент з токенизованими безготівковими грошима, який підготує ґрунт для впровадження КриптоГривні НБУ».

За рахунок зручності, швидкості та дешевизни транзакцій КриптоГривня може стати «безготівковою готівкою», вважає ІТ-підприємець.

«Без сумніву, КриптоГривня має потенціал нарівні з будь-якими національними криптовалютами. У разі її запуску навряд чи вона матиме будь-який вплив на інші криптовалюти, бо виконуватиме свою, особливу роль на мапі всієї індустрії блокчейну, – пояснює Кир Келевра. – Коли люди зрозуміють усю значимість криптовалют у цілому – тільки тоді можна буде говорити про глобальне місці КриптоГривні на ринку. Не виключено, що в нашій країні це станеться швидше і ефективніше, бо Україна входить до топ-10 країн з розвитку та інтеграції блокчейн-технологій».

На його думку, КриптоГривня використовуватиметься не лише в якості об’єкта інвестування, але і як зручна електронна розрахункова одиниця з високим рівнем технологічної довіри. «Зараз не стали популярними національні платіжні системи без блокчейна саме через високий ступінь недовіри до централізованих систем. У КриптоГривні може бути зовсім інше майбутнє, бо це буде децентралізована і безпечна система платежів і розрахунків. Саме з цієї причини КриптоГривня матиме подвійне призначення. Уже при використанні цієї технології користувачам стане зрозуміла доступність, простота і прозорість подібних рішень. Я думаю, що КриптоГривня може сподіватися на успіх. Тільки час покаже, наскільки цю ідею можна застосувати до сьогоднішніх реалій України», – вважає Келевра.

джерело